Завдяки Богу та св. Юді Тадею я залишилась жива

Я змалечку виховувалася у християнській родини. Любов до Бога мені прищепили дідусі, бабусі та батьки. На вихідні та канікули я з братом щоразу їздила в село до бабусі. Щонеділі я ходила туди до церкви, я не могла собі уявити того, щоб пропустити Святу Літургію. З мене іноді родичі сміялися, але я на це не звертала уваги.

Коли мені виповнилося 18 років моя мама померла від раку. Під час маминої хвороби  одна жінка мені порадила молитися дев’ятниці. Я купила книжечку з молитвами до св. Юди Тадея. Довго молилася. Завдяки Божій помочі та молитвам я змогла спокійно прийняти Божу волю та втрату мами. Якщо не ця ситуація, то я не знаю де би була зараз і могла дуже віддалитися від Господа. Мій батько дуже важко переживав смерть мами, родичі мало нас підтримували і тато почав вживати дуже багато алкоголю. Брат потребував його підтримки, адже пробував поступити вчитися у ВНЗ. В мене загострювалися бронхіт з асматичним компонентом (щороку влітку), з навчання я мала проблеми і була відрахована з університету. Також один молодий чоловік мене шантажував та вимагав кошти за неправдиве відео інтимного характеру. Я позичала в знайомих гроші, щоб йому віддати, винесла з дому всі дорогоцінні речі. Я дуже сильно переживала через цю ситуацію та була близька до проблем із психікою.

Завдяки допомозі зовсім чужих мені людей, ця справа вчасно завершилася. Незважаючи на це все, я ходила до церкви, молилася та займалася волонтерською діяльністю (допомагала людям похилого віку, дітям-інвалідам, працювала в християнській спільноті з молоддю та дітьми). Напевно опіка Господа та Матері Божої допомогли мені витримати у складних ситуаціях.

Одного разу після чергового закінчення дев'ятниці до св. Юди Тадея, я зрозуміла, що вже не маю бронхіту з асматичним компонентом та зменшилася алергія. Я поновилася в університеті, закінчила його та влаштувалася на роботу. Це я змогла зробити завдяки молитві та вірі в Бога. Щоразу молилася за навернення батька та щоб він залишив вживання алкоголю. Часом йому вдавалося втриматися від алкоголю, та іноді він знаходив компанію і заходив в запої. За кілька років сталася ситуація, що я змушена була звільнитися з роботи: мене поставили у важкі психологічні умови праці. Я також чекала пропозицію роботи, яка мені більше подобалася і від неї я отримувала більшу користь.

Я звільнилася, на нову роботу так і не вдалося влаштуватися. Грошей на прожиття було обмаль. На той час брат вирішив одружуватися, потребував моєї допомоги. Батько взяв кредит. Згодом я влаштувалася на роботу, а зарплата була не велика. Ця робота з’явилася після чергового закінчення дев'ятниці до св. Юди Тадея. Бракувало коштів на необхідні речі, я взяла кредит. І тут я попала у величезну боргову яму. Один кредит закривала іншим, перепозичала гроші, щоби закрити попередні борги. Ця ситуація тягнеться ще дотепер. По кредитах наросли великі проценти, сума збільшувалася. Позичені в знайомих кошти віддати теж ще не могла. Зарплати не вистачало. Я дуже переживала з приводу цієї ситуації і мала проблеми із здоров’ям через неспокій, страх, безвихідь. Сума назбиралася на даний час 350 тисяч гривень.

6 лютого цього року, на день ангела, я по роботі мала вирішити певні питання в Тернополі, а потім потрібно було поїхати на основне місце праці. В цей день я немала достатньо коштів для того, щоб пригостити друзів та працівників солодощами та подякувати їм за вітання. І неочікувано від одного священика я отримала вітання та невеличкий подарунок, що допоміг мені оплатити транспорт і доїхати до місця роботи та купити торт. Ввечері цього дня я із знайомим поверталася машиною додому. На вулиці падав мокрий сніг та був дуже сильний вітер. Дорогу не встигли посипати і було дуже слизько. Ми їхали з невеликою швидкістю та обговорювали різні питання. Тут до водія зателефонував його батько і вони перекинулися кількома слова. Аж раптом машину почало зносити на обочину, впоратися з кермом було неможливо і ми перекинулися на обочину з 2-метрової висоти. Машина з даху перевертається на колеса. Перше моє відчуття - я тут, жива, без пошкоджень. До водія - живий, теж все добре. В машини побите скло, погнуті боки та перед, виїхати не можемо, бо застрягли в землі на чиємусь городі. До нас підходять місцеві люди питають чи все гаразд і чим можуть допомогти. Щоб витягнути машину на дорогу потрібно було трактор.

Місцеві жителі з цим допомогли. На щастя в той час на дорозі не було жодної машини, яка могла би з нами стикнутися. Поки машину витягали в мене було на думці тільки молитва і подяка Господу, ангелам-охоронцям, Матері Божій та св. Юді Тадею, що ми залишилися живими і неушкодженим, лише трохи був переляк.

Хочу подякувати Господу, ангелам-охоронцям, Матері Божій та св. Юді Тадею, що ця ситуація добре завершилася, з нами все гаразд. Це велике чудо, яке зробив для нас Господь. Цим випадком він показав, свою любов до мене та скріпив у вірі. Це через те, що питання з фінансами швидко не вирішується, я інколи занепадаю духом і мало вірю. Хоча щоразу молюся про допомогу до Господа та за посередництво с. Юди Тадея і до Богородиці, що розв’язує вузли.

Історія з аварією мені показала, що Господь має план для нас і утвердила мене більше в вірі. На 9 лютого я мала запланований захід для поважних осіб і була його організатором. Бог дає знаки, які показують правильну дорогу, головне їх побачити і зрозуміти, що це саме те, що потрібно. Я дуже давно мріяла про створення центру для молоді, де можна збирати всю християнську молодь і це було б місцем прославлення Христа. Моя мрія здійснилася завдяки Ісусу. Тепер ми облаштовуємо приміщення і до кінця року воно має працювати за призначенням.

Дякую Господу за Його любов і щоденну підтримку. Те що я маю - це все Його заслуга, а не моя. Дякую св. Юді Тадею за те, що доносить мої молитви до Господа. Спасибі Матері Божій за материнську опіку і любов до мене.

Слава Богу за все. Він милосердний і люблячий батько. Хай буде Божа воля! Амінь.

Оксана Шамрик