10 лютого - обов'язковий спомин св. Схоластики, діви

Вони народилися в Нурсії (нині місто Норсія у Сивілінських горах).

Схоластика була рідною душею для св. Бенедикта. Супроводжувала його в подорожах і наслідувала його спосіб життя, присвяченого Богові. З дитинства прийнявши богопосвячення, зростала в монастирі Роккаботте. Коли св. Бенедикт заснував перший монастир поблизу Суб’яко, вона заснувала подібний монастир для дівчат. Там св. Схоластика й жила, в П’юмаріолі, де донині стоять два монастирі: чоловічий – св. Бенедикта, й жіночий – св. Схоластики.

З історії життя св. Схоластики найбільш відомий епізод, як вона силою молитви викликала шалену зливу, аби не відпускати у зворотній шлях свого брата, з яким заговорилися допізна. До цієї історії варто додати кілька подробиць. Ця зустріч була останньою на землі. За три дні після неї св. Схоластика залишила цей світ, а св. Бенедикт побачив у своєму вікні голубку – як її душу. Він поховав сестру в могилі, яку готував для себе самого.

Натомість того вечора, коли вони заговорилися допізна, св. Бенедикт прагнув повернутися, аби брати не тривожилися (до ери мобільних телефонів ще було далеко). Схоластика ж на його ласкаве дорікання відповіла: «Я тебе просила, ти ж не бажав мене вислухати. Тому я звернулася до Бога – і була вислухана».

Джерело: Апостол