Пресвітерські свячення в Кам’янці-Подільському

Про це пише CREDO. 


Вітаючи зібраних у кафедральному храмі, владика Леон особливо подякував батькам і хрещеним дияконів Ігоря та Євгена. «Завдяки вам, — сказав Його Преосвященство, — вони почули голос Бога. Ваша молитва, ваша праця — чи духовна, чи фізична — були для них добрим прикладом. Покликання народжується вдома. І тому дякуємо вам за те, що ви віддали своїх синів на службу Богу. Прошу, огортайте їх щодня вашою молитвою. (…) Віддайте їх під опіку Матінки Божої. Це велика радість, велике благословення і Божа благодать, коли хтось із родини йде служити Богу: в священстві, в монашестві, в місіонерстві. Це велике благословення для родини».


На урочистість приїхав ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії єпископ Павло Гончарук. Вітаючи його, владика Леон запевнив у постійній молитві за Харків, Маріуполь і всі міста, куди принесли війну російські загарбники. 

«В цей важкий для нашої країни час, — продовжив владика, — молімося також і за тих воїнів, котрі сьогодні віддають своє життя. Країна стікає кров’ю. Стільки поранених, стільки нещасних і скільки війна ще наробить зла! Наша молитва — це другий фронт. Перший фронт — це там, де воюють солдати. Ми воюємо зброєю, яка не приносить смерті, а приносить добро, любов, віру і надію. І ця молитва завжди має більшу вагу, ніж ті кулі, що літають і вбивають. Тому не ніколи не шкодуймо нашої молитви, а особливо в ці важкі часи».


Звершуючи обряд рукоположення, єпископ-ординарій сказав кандидатам до пресвітерату: «Вчіться єднати вірних в одну родину, щоб спромоглися їх привести через Христа в Святому Духові до Бога-Отця. Нехай перед вашими очима завжди сяє приклад Доброго Пастиря, який прийшов, щоб служити, а не щоб Йому служили, прийшов, щоб шукати і рятувати загублених». Після цього вони, відповідно до обряду, висловили свою особисту волю прийняти Таїнство Священства і всі обов’язки, що з цього витікають, а далі — відновили обітницю послуху єпископові.


Після обряду покладання рук владика Леон прочитав консекраційну молитву, яка завершується словами: «Нехай вони єднаються з нами, Господи, у благанні Твого Милосердя для довіреного їм народу та для усього світу. Так повнота народів, зібраних у Христі, нехай перетвориться на один Твій народ, який має довершитися у Твоєму Царстві».

Центральним пунктом урочистості пресвітерських свячень стала Євхаристійна Літургія, яку очолив єпископ-ординарій. Разом із ним, з єпископом Павлом та численними священниками, її вперше в житті відправляли нововисвячені пресвітери.


По звершенні Літургії о. Ігор Шклярук висловив подяку насамперед Богу «за дар покликання»; Діві Марії за те, що «постійно окривала своїм плащем і заступалась у важкі хвилини»; отцю-єпископу за те, що «через його руки Господь переказав цей великий дар священства, повного єднання з Ісусом Христом»; ректору семінарії о. Віктору Білоусу, духовним отцям: як присутнім о. Павлу Шендері і о. Ришарду Федерчику, так і відсутнім о. Станіславу Козьолу і о. Олександру Халаїму; префектам семінарії о. Денісу Фліку і о. Василю Косіку, і на сам кінець — «тим, через кого Господь найбільше подіяв» — батькам.  


Особливо тепло о. Ігор подякував єпископу Павлу Гончаруку, котрий подолав довгий шлях до Кам’янця-Подільського, за його присутність, а ще більше — за «добрий приклад священницького служіння».

«Завдяки вам і багатьом іншим добрим священникам, — сказав нововисвячений пресвітер, — я пішов в семінарію, тому що розумів, що це — покликання». 


Отець Ігор звернувся польською мовою до тих, хто дивився трансляцію в Польщі, і подякував за «атмосферу любові і приязні», які досвідчив від усіх, з ким зустрічався, перебуваючи в цій країні. А дякуючи присутнім священникам, які, за його словами, «не пошкодували ні сил, ні бензину», щоб приїхати до Кам’янця-Подільського, побажав, щоб Господь винагородив їх «повними баками на зворотній шлях і далі». 


Приєднуючись до висловлених побажань, о. Євген MIC окремо подякував спільноті отців-мар’янів за те, що прийняли його до своєї сім’ї, та о. Миколі Бєлічеву MIC, який приїхав із Харкова, за те, що колись запросив його на реколекції, завдяки яким він пережив справжнє навернення, з згодом — розпізнав покликання до священства. Як і о. Ігор, о. Євген звернувся польською мовою до Отців-Мар’янів і братів із неокатехуменальної спільноти, з якими був разом, перебуваючи в Польщі.  

«Сьогодні, — сказав, звертаючись до нововисвячених пресвітерів, єпископ Павло Гончарук, — ви стоїте на початку. … Розпочинається біг. Апостол Павло в Посланні до Тимотея писав: “Я закінчив біг”. Треба усвідомлювати, що це є біг. Але куди? … Ти побіжиш туди, куди тебе поведе твоє серце. Тому під час цього бігу дуже важливо триматися Ісуса Христа, бути біля Нього, бажати того, чого бажає Він, бути вірним Ісусові Христу. Це — перше завдання: будь поруч з Ісусом Христом. Це перше і від цього залежить усе решта. Це нелегко, але це можливе. І тому усі ви, хто будете поряд із цими священниками, допомагайте їм бути біля Ісуса Христа, бути вірними Йому. На цій дорозі є багато радості, є багато жертви, присутня самотність, але немає порожнечі. І це те, що відрізняє нас від багатьох інших служінь. 

Священник — це той, хто є коло Ісуса Христа, він наповнений Ним. Бажаю вам, щоб ваша дорога була дорогою Ісуса Христа, щоб ви йшли цією дорогою, трималися Його і прислухалися до того, чого Він хоче. Це друге правило:  прислухатися до того, чого Він хоче, бачити потреби. Не прислухатися до себе — що мені хочеться, — тому що це приведе до порожнечі й самотності. Прислухайся до того, чого хоче Господь. А що буде результатом? Будеш свідком того, що Господь робить в твоєму серці і що Господь робитиме через тебе. Будеш свідком того, що Господь робить в душах інших людей, і тоді прославлятимеш Бога. І тоді твоя радість не матиме меж і один проблиск такої радості компенсуватиме всі труди і тягарі. І ти розумітимеш, що це не ти, а це Він, а Він зробив тебе співучасником і співпрацівником».  


Це коротке звернення Його Преосвященство закінчив побажанням: «Нехай Святий Дух зміцнює і скріплює вас, щоб ви були сильні Богом, були коло Нього і в кінці свого життя отримали той вінець слави, яким є Його обійми».

Як стало традицією у Кам’янець-Подільської дієцезії, єпископ-ординарій подарував образки та розарії батькам нововисвячених. 


Владика Леон звернувся до присутніх на урочистості з заохоченням відновити, згідно з фатімськими побажаннями Діви Марії, практику перших субот місяця, а також із проханням молитися за Україну: «Якщо хочете, щоб Україна була вільна, незалежна, — кожного дня, в кожній родині присвячуйте одну годину молитві. Тільки це може врятувати нас від знищення нашої країни, наших родин, наших дітей і молоді».

Урочистість завершила молитва Літанії до Божої Матері.