Про походження й ранні роки святого Августина немає відомостей. У документах він уперше з’являється як бенедиктинський ченець римського монастиря святого Андрія (де, ймовірно, був абатом), який на прохання Папи Григорія Великого разом із братами вирушив на місію до Англії.
Перша спроба 596 року виявилася невдала: ченці зустрілися з опором Церкви в Галлії та мусили повернутися на півдорозі. Аби надати місії більшої поважності, того самого року Папа номінував Августина на єпископа й передав йому листа галльських єпископів. Спільнота місіонерів нарешті змогла дістатися Англії. У Кентербері їх зустрів король Етельберт І, який слухав слова життя від Августина та прийняв християнство. Разом із королем був охрещений його двір і 10 тисяч англійців.Августин отримав єпископські свячення з рук святого Віргілія, єпископа Арля. Етельберт надав йому ділянку землі в Кентербері, на якій постав бенедиктинський монастир святих Петра і Павла. Августин почав організацію церковної структури: завдяки його праці були встановлені дві митрополії, а 601 року з ініціативи Папи англійська Церква отримала чернечі спільноти монахів. Святий єпископ розбудував катедру, яка нині належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.
Слава святого Августина поширилася на цілу Англію. За життя через його заступництво ставалися чудеса, та й після смерті він не припинив випрошувати милості в Бога. Помер 605 року, його називають апостолом Англії.
Зображають святого в єпископських шатах, інколи в бенедиктинському габіті, часто під час проповіді королю Етельбертові.
Уклала Юлія Бойко