Ісус – Той, хто відкриває для нас небо. Коментар до Євангелія

Читання святого Євангелія від Луки (3, 15-16. 21-22)

Того часу народ чекав, і всі роздумували у своїх серцях про Йоана, чи він часом не Христос, Йоан відповідав усім, кажучи: «Я хрещу вас водою, але йде дужчий від мене, якому я не гідний розв’язати ремінці в Його сандалів; Він буде хрестити вас Духом Святим і вогнем». Сталося ж, коли хрестився весь народ, і коли Ісус, хрестившись, молився, – розкрилися небеса, і Дух Святий у тілесному вигляді, як голуб, зійшов на Нього, і пролунав голос із неба: «Ти – Син Мій улюблений, Тебе Я уподобав».


Сторінка Євангелія, яку читаємо сьогодні, розповідає нам про хрещення Ісуса. Оповідь, що містить в собі кілька рядків, належить до значно більшого контексту: дійсно, читаємо на початку розділу, що Йоан Хреститель проповідує на землі Йорданській хрещення покаяння для прощення гріхів, і що багато людей до нього приходило. Ритуал, який здійснює Йоан Хреститель, має символічне значення. З одного боку, зануритися в воду означає торкнутися глибини, дна, тобто пізнати смерть. Хрещення означає визнати свою смертну природу, свої межі, свій статус створіння. А разом з тим, той, хто занурився, має й винирнути, і ця зворотна дія, у певному розумінні, висловлює неприйняття людиною смерті, їй протест, її прагнення йти далі на пошуки повноти життя. Хрещення означає навернення, зміну напрямку від сумних пристрастей, що позначають людське життя, від змагання з власними обмеженнями створіння до прийняття Бога в нашій слабкості і крихкості, до визнання того, що потребуємо Його допомоги, до питання: "куди йде моє життя?"

Народ потребує відповіді. Говорить Лука: "чекав, і всі роздумували у своїх серцях про Йоана, чи він часом не Христос". Відповідь Йоана Хрестителя коротка е вичерпна: "Я хрещу вас водою, але йде дужчий від мене [...] Він буде хрестити вас Духом Святим і вогнем". Хрещення Йоана потрібне для того, що скерувати людину до спасіння, що вже стоїть на порозі в особі Ісуса Христа. Тому що Ісус – Той, хто відкриває для нас небо. Коли Він, "хрестившись, молився", – "говорить євангеліст, – розкрилися небеса, і Дух Святий у тілесному вигляді, як голуб, зійшов на Нього". Не випадково Лука згадує "тілесний вигляд" Святого Духа, він нагадує початок Святого Письма, творіння і відновлення світу. Христос, своєю жертвою на Хресті, дарує нам нове життя, робить нас новим створінням, здатним – разом з Богом – до великих речей. І лунає голос з неба: "Ти – Син Мій улюблений, Тебе Я уподобав". Це слова, звернені до Ісуса, але також і до кожного з нас, тому що в Хрещенні, з’єднані з Христом, ми теж стаємо дітьми Божими, стовереними на Його образ і подобу.

Питання

Чи я визнаю і приймаю свою слабкість як створіння?

Чи я дозволяю Богу перемінювати моє життя?

Читаємо, що небеса розкрилися і Дух Святий зійшов – Бог сам до нас приходить, не залишає нас самих. Чи я Його приймаю в своєму житті?