Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Папа: Кіпр, перехрестя цивілізацій, несе Європі послання краси та єдності
11:02 П'ятниця 0 147
3-12-2021, 11:02

Папа: Кіпр, перехрестя цивілізацій, несе Європі послання краси та єдності

На Кіпрі, де зустрічаються Європа та Близький Схід, розпочалася перша велика інкультурація Євангелія на європейському континенті. Перші християни передали світові нечуване послання краси. Покликання цього острова полягає в тому, щоб бути посланцем краси серед континентів. На цьому наголосив Папа у своїй другій промови на Кіпрі.
Про це пише Vatican News.

Заключною подією першого дня візиту Папи Франциска до Кіпру, 2 грудня 2021 року, стали відвідини Президентського палацу, де він здійснив візит ввічливості до Президента Кіпру, а також зустрівся з членами уряду й дипломатичного корпусу, представниками церковної та цивільної влади, громадського суспільства та культури, до яких звернувся з промовою.

Східні ворота Європи та західні ворота Близького Сходу

«Я прибув як паломник до географічно невеликої, але історично великої країни, – наголосив Святіший Отець; – на острів, який століттями не ізолював нації, а об’єднував їх; на землю, кордоном якої є море; до місця, що позначає східні ворота Європи та західні ворота Близького Сходу. Ви – відкриті ворота, порт, що єднає: Кіпр, перехрестя цивілізації, несе в собі вроджене покликання до зустрічі, якому сприяє гостинний характер кіпріотів».

Блаженства – конституція християнства

Наступник святого Петра пригадав архієпископа Макаріоса ІІІ, що від 1950 року очолював Кіпрську Православну Церкву, а 1960 року був обраний також першим Президентом Кіпру, займаючи цю посаду аж до смерті в 1977 році. Ім’я “Makarios” походить з грецької й означає “щасливий”, “блаженний”. «Хто є насправді блаженним згідно з християнською вірою, з якою ця земля нерозривно пов’язана? – вів далі Папа. – Блаженним може бути кожен, і насамперед, вбогі духом, зранені життям, ті, хто живе в лагідності та милосерді, ті, хто без зайвого галасу чинять справедливість і будують мир. Блаженства, дорогі друзі, – це вічна конституція християнства. Втілення їх в життя дозволяє Євангелію залишатися молодим і збагачувати суспільство надією. Блаженства є компасом, який на кожній широті вказує шляхи, якими прямують християни у життєвій мандрівці».

Місце першої інкультурації Євангелія

Глава Католицької Церкви підкреслив, що саме на Кіпрі, «місці, де зустрічаються Європа та Схід», розпочалася перша велика інкультурація Євангелія на європейському континенті. Отже, його візит до цієї країни є паломництвом «слідами великих місіонерів первісного християнства, зокрема, святих Павла, Варнави і Марка», паломництвом разом з усіма кіпріотами, «прагнучи, щоб добра новина Євангелія понесла звідси до Європи радісне послання в дусі Блаженств».

Посланництво краси

Святіший Отець підкреслив що, перші християни передали світові нечуване послання краси. Серця багатьох завоювала дивовижна новизна блаженства, доступного для всіх. Отже, особлива спадщина Кіпру, за словами Папи, полягає в тому, що ця країна є «посланцем краси серед континентів». Ця краса проявляється також і в природі острова, яку потрібно захищати, та в архітектурі, мистецтві, особливо в сакральному, і в багатьох археологічних скарбах.

Перехрестя культур

«Цей маленький острівець є дуже цінною перлиною в самому серці Середземного моря», – зазначив Єпископ Риму. Він додав, що для формування перлини потрібен час, і подібно до того, як шар за шаром вчиняє її щільною та сяючою, так само й красу Кіпру творили багато культур, які перетиналися тут протягом століть. Різнобарвну палітру цього населення, як підкреслив Папа, складають також багато мігрантів, які тут становлять найвищий відсоток з усіх країн Європейського Союзу.

Для того, аби зберегти цю різнобарвну й багатогранну красу, потрібен час, терпеливість, а також широке бачення, «яке би охопило різноманіття культур і дозволило зазирнути далеко в майбутнє». Важливо також захищати й підтримувати кожен елемент суспільства, особливо тих, що становлять меншість. До них, як зауважив Папа, належать також різні католицькі організації, «яким потрібне належне інституційне визнання, щоб їхня діяльність, особливо в сфері освіти та благодійності, була чітко окреслена з юридичної точки зору».

Шлях миру будується на діалозі

Звертаючи увагу на труднощі й проблеми Кіпру, Папа Франциск пригадав про пандемію, яка завадила багатьом туристам відвідати цей острів, що посилило, як і повсюди, наслідки економічної та фінансової кризи. Він зауважив, що відбудова повинна бути спрямована не стільки на те, щоб повернути втрачене, а на відродження суспільства, що передбачає, зокрема, рішучу боротьбу з корупцією та іншими суспільними лихами, що підривають людську гідність, такими як, наприклад, торгівля людьми.

Наступник святого Петра підкреслив, що найбільших ран ця земля зазнала останніми десятиліттями. «Я молюся за ваш мир, за мир на всьому острові, і покладаю на це свою палку надію», – зазначив він, додаючи, що орієнтиром на шляху миру, що примиряє конфлікти та відроджує красу братерства, є діалог. «Ми повинні допомагати одні одним вірити в терпеливу й лагідну силу діалогу на основі Блаженств, – наголосив Папа. – Ми знаємо, що це нелегкий шлях; він довгий і звивистий, але іншої дороги до примирення немає».

Святіший Отець пояснив, що шлях до миру потрібно викладати не погрозами чи демонстрацією сили, а відкритістю на щире обговорення, «яке надає пріоритет потребам людей, дедалі ефективнішому залученню міжнародної спільноти, необхідності захисту релігійної та культурної спадщини та реституції того, що є найдорогоціннішим для людей, як, наприклад, сакральні місця чи, принаймні, сакральні предмети». В цьому контексті Папа висловив подяку за проект «Релігійний шлях Кіпрського миру», ініційований посольством Швеції задля розвитку діалогу між релігійними лідерами.

Кіпр – майстерня миру

Глава Католицької Церкви зауважив, що подібно до того, як перлина починає формуватися тоді, коли в мушлі з’являється рана, спричинена подразненням з боку стороннього тіла, так само й кризові періоди можуть готувати до миру. В цих обставинах, як підкреслив він, не можна дозволити, щоб переважала ненависть; слід докладати зусиль, щоб гоїти рани та пам’ятати про пропалих безвісті. «І коли виникає спокуса піддатися знеохоченню, – додав Папа, – потрібно думати про майбутні покоління, які прагнуть успадкувати примирений, співпрацюючий та згуртований світ, не зіпсований постійним суперництвом й не отруєний невирішеними суперечками. Для цього необхідний діалог, щоб уникнути зростання підозр і образ». Єпископ Риму зазначив, що символом такого діалогу може стати Середземне море, яке тепер, на жаль, є місцем конфліктів і трагедій. У своїй глибокій красі, це море повинно не розділяти ті країни, які воно омиває, а об’єднувати їх. «Кіпр, як географічне, історичне, культурне та релігійне перехрестя, має можливість стати миротворцем, – наголосив він. – Нехай він буде майстернею миру в Середземному морі».

Страх і поділи не сприяють поступові

Папа Франциск зазначив, що «європейський континент потребує примирення та єдності, потребує мужності й енергії, щоб прямувати вперед», тому що страх і поділи, продиктовані націоналістичними інтересами, не сприятимуть прогресові континенту, а лише економічне відновлення не гарантуватиме йому безпеку та стабільність. Він пояснив, що сама історія Кіпру показує, «наскільки зустріч і гостинність були корисними в довгостроковій перспективі», і не лише з точки зору історії християнства, для якого Кіпр був “трампліном” на шляху до континенту, а й у побудові суспільства, для якого інтеграція стала багатством.

Слідами святих Павла і Варнави

В Діяннях Апостолів, як зауважив Єпископ Риму, зазначається, що святі Павло і Варнава «пройшли весь острів» (Кіпр), щоб дійти до Пафосу (пор. Діян 13, 6). «Мені приємно цими днями пройти історією та душею цієї землі, бажаючи, щоб її прагнення до єдності та її послання краси й надалі скеровували її шляхом», – наголосив він на завершення.
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.