Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Невтомна молитва, що повернула храм

Невтомна молитва, що повернула храм

Знаєте скільки треба було молитви і жертви людей, щоб у вашій парафії діяв сьогодні храм? Своїм життєвим свідченням ділиться доктор Тереза Андрущишина, християнський педагог, сімейний консультант.
«Я трохи знаю, бо мені розповідали мої батьки і бабуся з дідусем. Коли будували храм, віруючі жертвували на нього багато коштів (і зовсім не тих, що їм були лишні), навіть продавали корову... Коли костел забрали, ризикували своїм життям, роботою, навчанням дітей, здоровям, щоб боротися протягом десятки років за повернення храму... Відреставровували храм своїми руками...

Невід'ємною частиною усіх зусиль була постійна і ревна МОЛИТВА. Бо храм - це Божа справа і людина ніколи сама не подолає сили зла, які боряться проти Божого діла.

Моя бабуся Францішка (вона тоді була молодою) часто зі сльозами згадувала, що, коли не хотіли їм віддати храм, то був такий час, що вони в домі у парафіянки Марії, яка також віддала свою хату на каплицю, кожного дня збиралися увечері, після виснаженої праці в колгоспі, у полі, на молитву за повернення костелу. Щоденно молилися 1000 «Отче наш» і «Радуйся Марія», «Слава Отцю і Сину...» (молитва тривала декілька годин).

Після 40 років закриття храму у 1991 року молитвами і зусиллями віруючих людей храм повернули. Слава Богу!

Ділюся цим тут з думкою про костел Святого Миколая у Києві, який зарас потребує передусім молитовної підтримки віруючих людей.

Так, як ми є всі членами однієї Христової Церкви, то і про цей храм маємо задбати, так як колись хтось подбав про наш. Завдяки молитві, Дух Святий буде надихати нас та інші відповідні особи, щоб в цій ситуації вміли діяти по-Божому повертаючи костел вірним.

Об'єднаймося у молитві: хто може приходьте на молитву біля храму а, хто ні - через Розарієвий марафон, чи теж в інший спосіб, нехай це буде також свідченням нашої віри і вдячності Богу!

Щоб приєднатися до молитовного марафону, вистачить зайти по нижче вказаному посиланні і там у таблиці в пустій клітинці, вписати своє Ім'я, що означатиме, що протягом вказаної там години, ви будете молитися в намірах повернення костелу.

Заохочуйте також до цього своїх дітей, разом виберіть годину і впишіть їх імена в табличку, нехай самі стають учасниками історії спасіння, яку Бог творить сьогодні. Порозмовляйте також з ними про свій храм і цей, за котрий будуть молитися».

Джерело: Teresa Andrushchyshyna
Свідчення Бог розіп'ятий у тамбурі Мій поїзд до Львова повільно гуркотів колесами, залишаючи за собою гірські серпантини Карпат. На щастя, відстань у 200 км це "чудо технічного прогресу" долає у нецілих чотири з половиною години. Тому я мав досить часу на читання, на милування з вікна карпатськими краєвидами, на знайомство з людьми, що подорожували разом зі мною. Дехто, так само як я, їхав до Львова, більшість, натомість, подорожувала далі, до Одеси, щоби біля Чорного моря насолодитись останніми днями цьогорічного літа.
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.