Чи може католик підтримувати легалізацію марихуани?

Дати відповідь на так сформульоване запитання вельми складно з огляду на факт, що мало хто добре розуміється на цій темі. Медіа представляють передусім погляди лобістів однієї чи другої «партії». Їхня мета — переконати читачів/глядачів, що саме їхні погляди — правильні, а це зазвичай впливає на добір фактів та аргументів.

Відповідно — на жаль, людина, яка тільки на підставі медіаматеріалів намагається сформувати свою позицію, легко може стати об’єктом маніпуляції, оскільки вона отримує тільки фрагментарне та вибіркове знання, підсичене апелюванням до її вищих почуттів або застрашенням перебільшеними загрозами.

Папа Франциск про наркотики говорить дуже обережно. Під час паломництва до Мексики (лютий 2016 р.) він закликав місцевих єпископів до відважного спротиву торгівлі наркотиками. Він говорив про «комерціалізацію смерті» й «пухлину, що пожирає».

Раніше, 2014 року, промовляючи до учасників міжнародної конференції, присвяченої боротьбі з наркотиками, Папа однозначно ствердив, що наркотики це зло, а щодо зла не можна йти на поступки і компроміси.

«Легалізація, хоч би часткова, так званих “легких наркотиків” не тільки сумнівна з правового погляду, але й не приносить очікуваних наслідків», — сказав Папа. І додав, що застосування наркотиків як замінників це не дієва терапія, а закамуфльована форма капітуляції перед явищем наркоманії. «Просто: “ні” для наркотиків будь-якого роду», — сказав Франциск.

Деякі коментатори медичного застосування марихуани звертають увагу, що її доля нагадує те, що колись відбувалося з ефектом морфіну. Ця виділена 1804 року речовина донині використовується як засіб, використання якого насамперед у боротьбі з болем не викликає особливих заперечень. Радше ніхто не наводить аргументу, що її масове застосування під час Громадянської війни призвело до наркоманії у багатьох солдатів.

З другого боку, варто нагадати, що люди, які представляють Церкву, колись радили тютюн як лікувальний засіб, оскільки не усвідомлювали, як він шкодить здоров’ю і яку викликає залежність. Знання має величезний вплив на моральну оцінку застосування стимуляторів.

В мережі можна знайти інформацію про висловлювання єпископів різних країн (наприклад, Філіппін, Мексики) на тему медичної марихуани. Один із порталів запитав 2016 року про думку колишнього Примаса Польщі, архієпископа Генрика Мущинського. «В ліках є різні субстанції; важливим є намір, із яким їх дають людині, а в цьому випадку марихуану дають із лікувальною метою. Це значною мірою вирішує питання, як потрібно такі випадки оцінювати», — сказав тоді архієпископ. Але в тій самій статті негативно висловився душпастир узалежнених, о.Томаш Алексієвич ОР. У допущенні марихуани в медицині він вбачає «прочинений чорний хід» до повної легалізації цього наркотика.

Катехизм Католицької Церкви про наркотичні речовини говорить у частині, присвяченій П’ятій заповіді, — «не вбивай». «Уживання наркотиків завдає великої шкоди здоров’ю і життю людини. Воно є важкою провиною, за винятком, коли вмотивоване медичними приписами» (ККЦ 2291).

Із цього формулювання чітко випливає, що вирішувати про медичне застосування наркотиків, а отже, також і марихуани, на думку Церкви, повинні медики. Вони мають це вирішувати, керуючись добре сформованим сумлінням і фундаментальним принципом, що приписується Гіппократу: «Primum non nocere» — «Передусім, не зашкодь».

Джерело: CREDO