Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Архієпископ Палья: штучний інтелект повинен служити людині
17:02 Субота 0 137
26-09-2020, 17:02

Архієпископ Палья: штучний інтелект повинен служити людині

Виступаючи під час заходу, присвяченого питанням ролі, яку штучний інтелект може відіграти в подоланні голоду в світі та гарантуванні продовольчої безпеки, очільник Папської Академії «За життя» підкреслив важливість співпраці між гуманітарними науками і високими технологіями.
Про це пише Vatican News.

У четвер, 24 вересня 2020 року, відбулася міжнародна віртуальна зустріч під назвою «AI, food for all. Dialogue and experiences» (з англ. Штучний інтелект та їжа для всіх. Діалог та досвід), в якій взяла участь Папська Академія «За життя», Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), IBM та Microsoft. Ця зутріч є продовженням співпраці, розпочатої під час форуму «RenAIssance. Гуманоцентричний штучний інтелект», що відбувся у Ватикані 28 лютого цього року.

Основна мета віртуальної зустрічі полягає в тому, аби поновити заклик, що прозвучав у спільній заяві учасників лютневої зустрічі; продемонструвати конкретні рішення для агропродовольчого бізнесу завдяки етичному використанню штучного інтелекту та вказати на шлях відновлення після пандемії COVID-19.

У цій зустрічі взяв участь Президент Папської Академії «За життя» архієпископ Вінченцо Палья. Розпочинаючи свою доповідь, він зауважив, що вперше за тридцять років зріс показник бідності на планеті: 8% світового населення ризикує потрапити в злидні, а 100 мільйонів людей – в крайню бідність. В цьому контексті важливо замислитися над тим, який внесок в агропромисловість може запропонувати штучний інтелект, що повинен бути на служінні життя кожної людини і всього людства.

Етична перспектива

Президент Папської Академії «За життя» підкреслив, що людське життя не зводиться до алгоритму; його не можливо повністю розшифрувати, бо воно завжди відкриває простір незнаного. В цьому контексті він вказав на важливість проведення таких зустрічей, під час яких можна обмінюватися цінними знаннями та навичками. Ієрарх зауважив, що в сучасних наукових дослідженнях бракує гуманістичного підходу, тому вони ризикують втратити з поля зору справжню мету і пропонувати рішення, що не відповідають гідності людського життя. В цьому контексті він вказав на необхідність того, аби в таких зустрічах між гуманітарними науками та високими технологіями була присутня етична перспектива.

Плоди застосування штучного інтелекту в агропромисловому секторі

Архієпископ Вінченцо Палья зазначив, що використання систем штучного інтелекту в агропромисловому світі суттєво вдосконалило цей сектор як у виробництві, так і в процесах розподілу, сприяючи також новим формам зайнятості. «Оптимізація наявних ресурсів, – додав він, – доброчесний обмін науковими та технологічними знаннями, наявність засобів управління для організації складів та скорочення відходів, полегшений доступ до ринків та фінансових послуг – це лише деякі з прикладів, що, без сумніву, демонструють ефективність цієї плідної співпраці».

Технології не повинні призводити до гомологації

Доповідач підкреслив, що, беручи до уваги надзвичайний потенціал та поширеність нових технологій, їхнє застосування в агропромисловому секторі вимагає особливої уваги та більшої відповідальності. Тут йдеться про життя кожної людини, про її абсолютну й особливу гідність, що є Божим даром. Оцифровування та стандартизація, пов’язані з обробкою величезного обсягу даних, необхідних для штучного інтелекту, створює простір для ризикованої й, часом, неприйнятної гомолоації, особливо, коли вона усуває і марґіналізує найслабших суб’єктів.

Трапеза як культурна дія

Ця увага до деталей повинна здійснюватися не лише на рівні окремих осіб, але й на рівні місцевих культур. Впровадження західних технологій у виробництві та переробці харчових продуктів має значний вплив на різні продовольчі культури світу. З одного боку, всіх потрібно забезпечити їжею, але не всі повинні їсти однакові продукти. Захист біологічного різноманіття, за словами доповідача, повинен залишатися в центрі уваги. Він наголосив, що потрібно уникати того, аби зводити харчування до чисто фізіологічного факту. Трапеза – це культурна дія, що характеризується традиціями, які потрібно зберігати та розвивати.

На завершення Президент Папської Академії «За життя» вказав на необхідність докладати зусилля, аби очевидний, але не обов’язковий зв'язок між новими технологіями та владними структурами проявлявся дедалі менше в контролюванні та маніпулюванні ринками й демократіями на глобальному рівні. Потрібно трудитися разом, щоб незаперечний вплив цифрової індустрії як наднаціональної впливової сили не зменшив свободу вибору і завжди перебував у руслі демократії.
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.