Понеділок по урочистості Зіслання Святого Духа – свято Марії, Матері Церкви

Марію завжди вшановували як Матір Месії, багато християн особисто зверталися до Неї як до Матері, та лише 1964 року, на завершення ІІІ сесії Другого Ватиканського Собору, святий Папа Павло VI урочисто проголосив Марію саме Матір’ю Церкви. 1971 року було встановлено відповідне свято.

Постанові соборних отців передувала довга дискусія щодо зв’язку Марії та Церкви й того, чи може Вона бути Матір’ю, тобто начебто вищою за Церкву. Остаточно було вирішено, що Непорочна Діва, залишаючись донькою та сестрою, частиною й образом Церкви, усе-таки має гідність бути її Матір’ю. Материнство Марії щодо Церкви – це безпосередній наслідок Її Божого материнства: завдяки Своєму «fiat» Вона стала фізичною і духовною матір’ю Божого Сина, Голови Церкви, а для членів містичного тіла Христа – Матір'ю духовною.

Завдяки вірі Марія зачала Божого Сина й через віру духовно народжує кожного християнина. Її місії як Матері Церкви особливо увиразнюється під хрестом, коли присмертний Ісус залишає Марії учня, а учневі – Її (Йн 19, 26-27). Син Божий вибрав найвідповідніший момент – адже скоро час з його пробитого боку народиться Церква – аби сказати Марії: «Ось син Твій».

Апостол Йоан не потребував фізичної опіки матері. У його постаті Церква вбачає себе й усе людство – згідно зі словами Христа: «Коли від землі буду піднесений, усіх притягну до Себе» (Йн 12, 32). Ісус просить Марію взяти до материнського серця Його учнів – Церкву – й усе людство. Скорившись Божій волі, Марія перебуває поруч із Сином аж до смерті та стає на чолі молитви під час Зіслання Святого Духа. Як Матір, Вона бере участь у важливій події – початку публічної діяльності Церкви – і залишається вірною учасницею справи спасіння людства.

Уклала Юлія Бойко