33 дні приготування до Акту віддання себе Ісусу Христу через руки Марії (день 14)

День чотирнадцятий («Трактат про досконалу набожність до Пресвятої Діви Марії», ч. ІІ, розд. 3; «Про наслідування Христа», Кн. ІІІ, розд. 8)

Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії, ч. ІІ, розд. 3

Щоб зректися самого себе, необхідно щоденно для себе вмирати, тобто приборкувати відрухи душі і чуття тіла, треба дивитись, ніби нічого не бачилось і слухати, ніби нічого не чулося, користуватися речами цього світу, ніби їх ніколи не вживалося ( 1 Кор 7, 29-31). Св. Павло називає це щоденним вмиранням quoditie morior (1 Кор 15, 31).  Якщо пшеничне зерно потрапивши у землю не помре, саме залишиться (Йн 12, 24-25). Якщо не вмремо для себе і якщо найсвятіші наші релігійні практики не приведуть нас до цієї смерті так необхідної, а водночас так життєдайної, не принесемо корисний плід; наші набоженства будуть даремними, а всі наші добрі вчинки будуть осквернені самолюбством і сваволею.   І тому Господь Бог нехтуватиме найбільшими нашими жертвами і найкращими  вчинками, а в годину смерті ми станемо з порожніми руками, тобто без чеснот і заслуг і не буде в нас навіть іскри чистої любові. Бо таку любов мають лише душі, що вмерли для себе і поховані з Христом у Бозі. (Кол 3, 3)

Серед усіх набожностей до Пресвятої Богородиці треба знайти ту, яка найшвидше нас приведе до відмирання, бо це буде найкраще і найбільше нас освятить. Треба пам’ятати, що не все, що сяє є золотом, не все, що солодке є медом, не все, що є легким, і що більша частина людей виконує,  найбільше освячує. Там само як в лоні природи існують таємниці, дякуючи яким, за короткий час і з невеликими витратами і легко можна робити певні природні дії, так і в порядку благодаті є таємниці, дякуючи яким, протягом недовгого часу радісно і легко можна виконувати надприродні справи, позбутися самолюбства, наповнитися Богом і стати досконалим.
Набоженство, про яке власне йдеться, є однією з тих таємниць благодаті, яку не знає більша частина християн.  Про неї знає лише невелика кількість побожних, а практикує і виконує ще менша їх кількість.
 
Про наслідування Христа, Книга ІІІ, Розділ 8 

Слуга. Хоч я порох і попіл, але хочу говорити до Господа мого (Бт.18,27).

Коли стану забагато цінити себе, тоді Ти є проти мене, а мої гріхи дають правдиве засвідчення про мене, і я не можу заперечити.

Але коли я буду маловажити собою і за ніщо себе мати, коли зовсім перестану дорожити собою і пізнаю, що я насправді порох, тоді Твоя благодать прихилиться до мене, а Твоє світло завітає до мого серця і вся моя важність, хоч би найменша, потоне в низькодолі моєї нікчемності і щезне навіки.

Отак Ти показуєш мені, що я є, чим я був і звідкіля взявся: бо я є ніщо, але того не знав.

Коли я полишений на власні сили, ось тоді я є ніщо, наскрізь немічний.

Але коли нараз зглянешся наді мною, я відразу ж наповнююсь силою, і нова радість обіймає мене.

І дивне чудо, що так швидко мене підіймаєш і так ласкаво пригортаєш до Себе, коли ж мій власний тягар постійно тягне мене вниз.

Це чинить Твоя любов, яка перша, навіть коли я того не заслужив, приходить до мене і допомагає у стількох потребах: вона стереже мене від тяжких небезпек і, правду сказати, рятує від безлічі нещасть.

Бо через невпорядковану любов до себе я погубив себе; а коли почав тільки Тебе єдиного шукати і щиро любити, то знайшов одночасно і себе, і Тебе і тоді з любові до Тебе я ще глибше почав собою маловажити.

Бо Ти, Найсолодший, поводишся зі мною над усі мої заслуги, і навіть ласкавіше, ніж я смію сподіватися або просити.

Будь благословенний, Боже мій! І хоч я негідний всякого добра, та Твоя великодушність і безмежна доброта ніколи не перестає чинити добро навіть тим, що невдячні і геть відвернулися від Тебе.

Навертай нас до Себе, щоб ми стали вдячними та побожними, бо Ти – наше спасіння, наша сила і наша потуга.

Молитви, які будемо відмовляти протягом першого тижня другого періоду:

Літанія до Святого Духа, Ave Maris Stella, Лоретанська літанія до Пресвятої Богородиці.
 
Молитви, які відмовляємо протягом першого тижня ІІ періоду «Пізнання себе»

Літанія до Святого Духа – (виключно для приватного вжитку)
Господи, помилуй! Христе, помилуй! Господи, помилуй!
Христе, почуй нас!      Христе, вислухай нас!
Отче Небесний, Боже,                  помилуй нас!
Сину Відкупителю світу, Боже,
Духу Святий, Боже,
Свята Трійце, Єдиний Боже,
 
Духу Святий, Третя Особо Пресвятої Трійці,
Духу Святий, що від Отця і Сина ісходиш,
Духу Святий, що на початку створення світу ширяв над водами,
Духу Святий, що немов голуб зійшов на Христа, котрий хрестився у водах Йордану,
Духу Святий, що зійшов на апостолів у вигляді вогняних язиків,
Духу Святий, що жаром ревності сповнив серця учнів Господніх,
Духу Святий, що відродив нас у воді Святого Хрещення,
Духу Святий, що зміцнив нас у Таїнстві Миропома­зання,
Духу Святий, через котрого Бог чинить нас дітьми своїми,
Духу Святий, що вливаєш любов Божу до сердець наших,
Духу Святий, що навчаєш нас справжньої побожності,
Духу Святий, Джерело радості,
Духу Святий, Захиснику нашого сумління,
Духу Святий, своєю благодаттю в нас присутній,
Духу Святий, що даєш мудрість і розум,
Духу Святий, що даєш раду і мужність,
Духу Святий, що даєш знання й побожність,
Духу Святий, що даєш страх Божий,
Духу Святий, що даєш віру, надію й любов,
Духу Святий, натхнення скрухи і жалю вибраних,
 
Будь нам милостивий,
прости нас, Духу Святий, Боже!
Будь нам милостивий,
вислухай нас, Духу Святий, Боже!
Будь нам милостивий,
спаси нас, Духу Святий, Боже!
Від сумніву в спасенне діяння благодаті,
спаси нас, Духу Святий, Боже!
Від спротиву пізнаній християнській правді,
Від безсердечності до наших ближніх,
Від нерозкаяності в гріхах,
Від занедбання покути, Від злих і нечистих вчинків та думок,
Від наглої та несподіваної смерті,
Від засудження навіки,
 
Ми, грішні, Тебе просимо,
вислухай нас, Духу Святий, Боже!
Щоб Ти свою Святу Церкву зберігав і керував нею
Щоб Ти нас зміцнив у святій католицькій вірі,
Щоб Ти нам постійності й мужності вділив,
Щоб Ти думки наші до прагнення Царства Небесного надихав,
Щоб Ти зробив нас гідним помешканням для Себе,
Щоб Ти нас у стражданнях наших втішав, Щоб Ти нас у благодаті Твоїй утверджував, Щоб Ти нас усіх до спасіння допровадив,
 
Агнче Божий, що береш гріхи світу,
Господи, прости нас!
Агнче Божий, що береш гріхи світу,
Господи, вислухай нас!
Агнче Божий, що береш гріхи світу,
Господи, помилуй нас!
 
С. Серце чисте сотвори мені, о Боже!
В. І дух потужний віднови в нутрі моїм!
С. Господи, вислухай молитви наші!
В. А благання наші нехай прийдуть до Тебе!
 
молімося: Духу Святий, котрий усі народи зібрав у єдність віри, ї прийди і наповни серця Твоїх слуг Твоєю бла­годаттю, * запали в них вогонь Твоєї любові і бережи від усякого зла. Амінь.
 
Ave, Maris Stella
Радій, морів вогниста Зоре
Мати Бога -Слова,
Ти повіки Діва,
Дочка небес блага.
Мир даруй заблудшим,
світло відкрий незрячим,
винищи в нас зло,
і зішли нам благо.
Врятуй нас від скверни,
Вбережи від пекла,
даруй світло серця,
даруй в Богові радість.
Славу Отцю возносим,
Сину віддаємо хвалу
І Святого Духа благочесно славим. Амінь.
 
Дозволь мені прославляти Тебе, Святая Діво! Дай мені силу проти ворогів Твоїх!

Лоретанська літанія до Пресвятої Діви Марії
Господи, помилуй!
Христе, помилуй!
Господи, помилуй!
Христе, почуй нас!
Христе, вислухай нас! 
Отче Небесний, Боже, помилуй нас.
Сину, Відкупителю світу, Боже, помилуй нас.
Духу Святий, Боже, помилуй нас.
Свята Трійце, Єдиний Боже, помилуй нас.
Свята Маріє, молись за нас!
Свята Богородице Діво, молись за нас!
Свята Діво над Дівами, молись за нас!
Мати Христова, молись за нас!
Мати Церкви, молись за нас!
Мати Божої благодаті, молись за нас!
Мати Милосердя, молись за нас!
Мати Непорочна, молись за нас!
Мати Пречиста, молись за нас!
Мати Невинна, молись за нас!
Мати Незаймана, молись за нас!
Мати Наймиліша, молись за нас!
Мати Предивна, молись за нас!
Мати Доброї поради, молись за нас!
Мати Творця, молись за нас!
Мати Спасителя, молись за нас!
Діво розсудлива, молись за нас!
Діво шанована, молись за нас!
Діво прославлена, молись за нас!
Діво могутня, молись за нас!
Діво ласкава, молись за нас!
Діво вірна, молись за нас!
Дзеркало праведності, молись за нас!
Престоле мудрості, молись за нас!
Причино нашої радості, молись за нас!
Храме Святого Духа, молись за нас!
Храме славний, молись за нас!
Храме глибокої побожності, молись за нас!
Трояндо духовна, молись за нас!
Вежо Давида, молись за нас!
Вежо зі слонової кості, молись за нас!
Доме золотий, молись за нас!
Ковчегу завіту, молись за нас!
Брамо небесна, молись за нас!
Зоре світанкова, молись за нас!
Зцілення хворих, молись за нас!
Притулку грішників, молись за нас!
Утіхо скорботних, молись за нас!
Допомого вірних, молись за нас!
Царице ангелів, молись за нас!
Царице патріархів, молись за нас!
Царице пророків, молись за нас!
Царице апостолів, молись за нас!
Царице мучеників, молись за нас!
Царице сповідників, молись за нас!
Царице дів, молись за нас!
Царице всіх святих, молись за нас!
Царице без гріха первородного зачата, молись за нас!
Царице на небо взята, молись за нас!
Царице Святого Розарію, молись за нас!
Царице родин, молись за нас!
Царице миру, молись за нас! 
 
Ангче Божий, що береш гріхи світу, Господи, прости нас!
Ангче Божий, що береш гріхи світу, Господи, вислухай нас!
Ангче Божий, що береш гріхи світу, Господи, помилуй нас!
 
Св.: Молись за нас, Пресвята Богородице Діво,
Всі: Щоб ми удостоїлись обітниць Христових.
Св. : Молімося.
Просимо Тебе, Господи Боже, дозволь нам, слугам Твоїм, втішатись тривалим здоров’ям душі й тіла і за заступництвом Пріснодіви Марії звільни нас від усякого зла й обдаруй вічною радістю. Через Христа, Господа нашого. Амінь.
 
Читання на перший тиждень ІІ періоду: Пізнання себе

День тринадцятий («Трактат про досконалу набожність до Пресвятої Діви Марії», ч. ІІ, розд. 3)

Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії, ч. ІІ, розд. 3

Найкращі наші вчинки бувають зазвичай сплямовані і осквернені злом, яке  є в нас як наслідок  зіпсутої нашої природи. Коли увіллємо чисту, прозору воду до смердючої посудини, або вино до бочки, яка всередині не є чистою, тоді чиста вода і добре вино псуються. Те саме відбувається, коли Бог до нутра нашої душі, зіпсутої первородним і учинковим гріхом, вкладе небесну росу благодаті, або предивне вино Своєї Любові. Отже, Його дари зазвичай псуються, плямляться наслідком зародка зла, яке гріх залишив в нас; наші вчинки, навіть найпрекрасніші чесноти бувають ним заражені. Щоб, отже, осягнути досконалість, яку неможливо здобути без єдності з Ісусом Христом, дуже важливо відкинути те, що в нас зле; інакше Господь наш, Який є нескінченно чистим і найменшої скверни в душі не зносить, відкине нас від Свого обличчя і не з’єднається з нами.

Щоб зректися самих себе нам потрібно:

За допомогою світла Духа Святого пізнати нашу зіпсовану натуру, нашу недолугість до всього, що добре, нашу слабкість у всьому, нашу постійну нестабільність, нашу невідповідність усілякій благодаті і нашу загальну розгнузданість. Гріх першого нашого прабатька отруїв нас всіх, заквасив і зіпсував, як закваска перекислює і псує тісто, до якого її поклали. Гріхи, які ми вчинили, смертні, чи повсякденні, хоча й вже відпущенні, збільшили нашу пожадливість, слабкість, нестабільність, зіпсованість, залишаючи в душі злі наслідки і плоди.

Наші тіла так зіпсовані, що Святий Дух називає їх тілами гріха (Бут 6,6), зачатими у гріху (Пс 50, 7), годованими у гріху  і здатними лише до гріха. Вони підлягають тисячам хвороб, стають з дня на день слабкішими і, в кінці-кінців,  йдуть на поживу хробакам і гнилі.
Наша душа з’єднана з тілом стала так чуттєвою, що її назвали тілом, бо усіляке тіло осквернило свою дорогу на землі. (Бут 6, 12).

Нашою участю є ніщо, окрім гордині і засліплення духа, закам’янілості серця, слабкості і нестабільності душі, чуттєвості збунтованих пристрастей і недуг тіла. З натури ми гордовитіші, ніж пави, більше прив’язані до землі, ніж ропухі, розгнузданіші, ніж цапи, заздрісніші, ніж змії, квапливіші, ніж тигри,  більш ліниві, ніж черепахи, слабкіші, ніж тростини, більш непостійні, ніж прапорець на даху. Самі з себе ми маємо лише мізерність і гріх і заслуговуємо лише на Божий гнів і вічне пекло.

У зв’язку з цим, чи можна дивуватися, що Спаситель сказав, що хто  хоче йти за Ним, повинен зректися самого себе і погордувати своєю власною душею ( Лк 9, 23; Мт 16, 24). Хто любить душу свою, той її погубить, а хто зненавидить душу свою на цьому світі, для життя вічного збереже її (Йн 12, 25). Нескінчена Мудрість, яка не дає заповідей без причини, велить нам ненавидіти самих себе, бо ми заслуговуємо на ненависть: ніщо так не достойне любові як Бог, ніщо так не заслуговує на ненависть, як ми самі.

А тепер відмовляємо молитви призначені на перший тиждень другого періоду «Пізнання себе». (Літанія до Святого Духа, Ave, MarisStella і Лоретанська Літанія до Пресвятої Діви Марії)

Детальніше про молитовну практику

Архівний відеозапис реколекцій

Тексти взято зі сторінки Царювання Христове