Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Тебе навіки возвеличувати будемо: Царице миру

Тебе навіки возвеличувати будемо: Царице миру

Завершується травень, а з ним – і наші роздуми над закликами Лоретанської літанії. Ця збірка особлива. В ній прохання скероване до Цариці миру.
Коли ми зараз знаходимось перед Христом – Царем Миру, – на Донбасі проливається кров, гинуть люди, десь голодують діти, хтось через свої переконання, релігію знаходиться у в’язниці, інші змушені були залишити домівки.

Мир у світі, у Вітчизні, родині і серці кожної людини – це дар, про який треба невпинно молитись і плекати його, бо його так легко втратити. Мир – це Божий дар. Це перший дар, який приносить із собою Воскреслий Христос, коли до переляканих апостолів звертається: «Мир вам!»

Але мир – це і результат діяльності людини. Він починається у серці кожного з нас, у наших сім’ях, в оточенні... Невипадково заклик «Царице миру» стоїть після заклику «Царице сім’ї». Якщо в нас самих, в наших сім’ях немає внутрішнього миру, як можемо очікувати, що він буде навколо нас, на Батьківщині, у світі? Чим більше молитися, тим більше надії на «мир і радість у Святому Дусі». Характерним є те, що Божа Матір у численних об’явленнях неустанно взиває до навернення і молитви про мир. У Фатімі Вона об’являється як Цариця миру. Тому 13 травня 1946 р. Папа Пій ХІІ проголосив Матір Божу Фатімську «Царицею миру і світу».

Завдяки Їй повернулася гармонія між Богом і людьми і в стосунках між людьми. Теологічна істина про Марію як Царицю миру дозрівала у свідомості Церкви віками. Особливе значення цьому надав Папа Бенедикт XV, який під час Першої світової війни і перед обличчям загрози більшовизму внаслідок жовтневого перевороту (1917) додав до літанії заклик «Царице миру».

Однак мир у християнському розумінні – це не просто відсутність війни, конфлікту. Це щось набагато більше. Це зустріч нашого «я» з Богом.

Найкраще цей стан охарактеризував св. Августин, коли у молитві визнав: «Неспокійне серце людини, поки не спочине в Бозі». Отже, мир – це той відпочинок у Бозі, Який є Князем Миру. У повноті назавжди отримаємо його в небі, однак уже зараз його досвідчуємо. Він стає нашим, коли живемо згідно зі своїм покликанням. І тоді, навіть посеред неспокою, справ, якими ми заклопотані, ми може радіти Божій присутності, Божому миру. Марія була сповнена цього миру.

Завершімо наші роздуми молитвою про мир:

Боже, Отче Всемогутній!
Ти в Ісусі дав нам Твій мир, через Нього ведеш нас до Свого серця.
Діва Марія, що об’являється у Фатімі, запрошує нас до молитви про мир у світі,
А Ангел Миру закликає до адорації Єдиного Бога. Просимо Тебе:
Нехай запанує згода між народами,
Нехай правителі знайдуть дороги справедливого вирішення конфліктів,
Аби ми всі осягнули мир серця і за заступництвом Цариці миру
Стали будівничими міцних уз братерства у світі.
Через Христа, Господа нашого.
Амінь.


Диякон Яцек Ян Павловіч, переклад КМЦ

Зображення: Domenico Musso
Літургійний зошит Серце Ісуса, всякої слави найдостойніше “Хай буде слава, і честь, і поклоніння”. Ці слова ми часто співаємо на подяку після Св. Причастя. Слава, віддана Богу, - це найпрекрасніше, що ллюдина може Йому дати. Серце Ісуса справді є гідне всілякої слави, тобто того, що людина в змозі дати, того, що найпрекрасніше, що може кожен з нас зі свого нутра видобути.