Завершується травень, а з ним – і наші роздуми над закликами Лоретанської літанії. Ця збірка особлива. В ній прохання скероване до Цариці миру.
Коли ми зараз знаходимось перед Христом – Царем Миру, – на Донбасі проливається кров, гинуть люди, десь голодують діти, хтось через свої переконання, релігію знаходиться у в’язниці, інші змушені були залишити домівки.Мир у світі, у Вітчизні, родині і серці кожної людини – це дар, про який треба невпинно молитись і плекати його, бо його так легко втратити. Мир – це Божий дар. Це перший дар, який приносить із собою Воскреслий Христос, коли до переляканих апостолів звертається: «Мир вам!»
Але мир – це і результат діяльності людини. Він починається у серці кожного з нас, у наших сім’ях, в оточенні... Невипадково заклик «Царице миру» стоїть після заклику «Царице сім’ї». Якщо в нас самих, в наших сім’ях немає внутрішнього миру, як можемо очікувати, що він буде навколо нас, на Батьківщині, у світі? Чим більше молитися, тим більше надії на «мир і радість у Святому Дусі». Характерним є те, що Божа Матір у численних об’явленнях неустанно взиває до навернення і молитви про мир. У Фатімі Вона об’являється як Цариця миру. Тому 13 травня 1946 р. Папа Пій ХІІ проголосив Матір Божу Фатімську «Царицею миру і світу».
Завдяки Їй повернулася гармонія між Богом і людьми і в стосунках між людьми. Теологічна істина про Марію як Царицю миру дозрівала у свідомості Церкви віками. Особливе значення цьому надав Папа Бенедикт XV, який під час Першої світової війни і перед обличчям загрози більшовизму внаслідок жовтневого перевороту (1917) додав до літанії заклик «Царице миру».
Однак мир у християнському розумінні – це не просто відсутність війни, конфлікту. Це щось набагато більше. Це зустріч нашого «я» з Богом.
Найкраще цей стан охарактеризував св. Августин, коли у молитві визнав: «Неспокійне серце людини, поки не спочине в Бозі». Отже, мир – це той відпочинок у Бозі, Який є Князем Миру. У повноті назавжди отримаємо його в небі, однак уже зараз його досвідчуємо. Він стає нашим, коли живемо згідно зі своїм покликанням. І тоді, навіть посеред неспокою, справ, якими ми заклопотані, ми може радіти Божій присутності, Божому миру. Марія була сповнена цього миру.
Завершімо наші роздуми молитвою про мир:
Боже, Отче Всемогутній!
Ти в Ісусі дав нам Твій мир, через Нього ведеш нас до Свого серця.
Діва Марія, що об’являється у Фатімі, запрошує нас до молитви про мир у світі,
А Ангел Миру закликає до адорації Єдиного Бога. Просимо Тебе:
Нехай запанує згода між народами,
Нехай правителі знайдуть дороги справедливого вирішення конфліктів,
Аби ми всі осягнули мир серця і за заступництвом Цариці миру
Стали будівничими міцних уз братерства у світі.
Через Христа, Господа нашого.
Амінь.
Диякон Яцек Ян Павловіч, переклад КМЦ
Зображення: Domenico Musso
Серце Ісуса, в якому перебувають всі скарби мудрості та знання Заклик, над яким сьогодні роздумуємо, взято з Послання св. Павла апостола до Колосян. У ньому він стверджує, що в Ісусі Христі “приховані всі скарби мудрості та знання” (пор. Кол 2,3).
Серце Ісуса, Царю та устремління всіх сердець
Літургія на кожен день, 12 червня, четвер
Літургія на кожен день, 13 червня, субота
Літургійний зошит Серце Ісуса, всякої слави найдостойніше “Хай буде слава, і честь, і поклоніння”. Ці слова ми часто співаємо на подяку після Св. Причастя. Слава, віддана Богу, - це найпрекрасніше, що ллюдина може Йому дати. Серце Ісуса справді є гідне всілякої слави, тобто того, що людина в змозі дати, того, що найпрекрасніше, що може кожен з нас зі свого нутра видобути.




