Папа: повільно оступаючись у світськість, прямуємо до падіння

Про це пише Vatican News.

«Падінням зі знеболенням» назвав Папа Франциск наслідки того стану, коли «повільно оступаємося» в гріх, ступивши на шлях «переговорів з ідолами», якими можуть бути гроші, марнославство чи гордість. Такими думками він поділився з вірними в ранковій проповіді, виголошеній в четвер, 13 лютого 2020 року, в каплиці «Дому святої Марти», коментуючи розповідь з 1-ї Книги Царів про відступництво царя Соломона. Старозавітний автор розповідає, що коли цар постарівся, його жінки привабили його серце до чужих богів, царя, який свого часу просив у Бога лише дару мудрості.

Повільне відступництво

Як зауважив проповідник, у тих часах можна було мати кількох дружин. Але цей стан привів царя до послаблення серця, бо обрав собі жінок із чужинських народів, які поклонялися ідолам. Так він потрапив у пастку, потураючи ідолопоклонству дружин та особисто беручи в ньому участь. Одним словом, «дозволивши на все, перестав поклонятися одному Богові». Так через серце, ослаблене надмірною чутливістю до жінок, «у його життя проникло поганство».
 
І це, за словами Святішого Отця, не було «раптовим відступництвом», але повільним. Схоже траплялося із святим царем Давидом, який принаймні двічі скоїв дуже важкі гріхи, однак, відразу розкаявся й залишився вірним Господеві. Соломон же, розтратив Божі дари, допустивши «ослаблення серця». Тут не йдеться про «одноразове гріхопадіння», але про «сповзання у гріх».

«Таке трапляється в нашому житті. Ніхто з нас не є злочинцем, ніхто з нас не коїть великі гріхи, як Давид з дружиною Урії. Тож у чому полягає небезпека? Піддатися тому, щоби оступатися поволі, бо це схоже до падіння зі знеболенням, цього навіть не помічаєш, але повільно оступаєшся, речі робляться відносними, втрачається вірність Богові», – сказав Папа, зазначивши, що подібно до того, як ці чужинки привели царя до ідолів, так і ми «вступаємо в переговори з ідолами», якими є гроші, марнославство, гордість. І це «відбувається повільно».

Небезпека слідування за віяннями світу

У світлі респонсорійного псалма, в якому підкреслювалося, як змішання з чужими народами приводило вибраний народ до поклоніння ідолам, проповідник прирівняв це стан із слідуванням за духом світу, яке робить з нас язичників. Йдеться про наставлення, підсумоване словами: «Але ж всі так роблять, немає жодних проблем, так, не все ідеально, але ж…».

«Це слова, які виправдовують нас ціною втрати вірності єдиному Богові. Це сучасні ідоли», – сказав Папа, пояснюючи, що йдеться про втрату «справжності Євангелія, справжності Божого слова, любові Того Бога, Який віддав за нас життя».
 
Лише Божа любов спасає

Підсумовуючи, Святіший Отець закликав просити в Господа благодаті зупинитися, коли помічаємо, що наше серце починає оступатися. «Задумуймося, – сказав він, – над цим гріхом Соломона, над тим, як упав той мудрий Соломон, благословенний Господом, з усім спадком батька Давида, як повільно оступився, знечулений до цього ідолопоклонства, до світськості, через що в нього забрано царство. Просімо в Господа благодаті зрозуміти, коли наше серце починає слабнути й оступатися, щоб зупинитися. І Його благодать та любов нас зупинять, якщо будемо про це молитися».