Реколекції для понтифіка: йти стежками Марії

Під час реколекцій товаришуватиме о. Раньєро Канталамеса OFMCap. Проповідник, насамперед, зазначив, що Марія постає перед Богом, немов чистий аркуш, де Він може написати все, що бажає. Вона – перша, хто повірив, ще не побачивши. При цьому, якщо
уявити історичний контекст та обставини, де Марія сповідувала свою віру, то стає очевидним, що справжня віра – це жодним чином не привілеї чи почесті, але завжди тою чи іншою мірою смерть.

Проповідник підкреслив, що загальноприйняті переклади відповіді Марії Архангелу Fia, або «Нехай так буде!», недостатньо точно передають живе прагнення, з яким Марія прийняла Божу волю. Згідно з юдейськими джерелами, використаними євангелістом Лукою, вона сказала «Амінь!» У цьому слові звучать твердість і перееконання, а його значення «так є і нехай так буде» передбачає разом із тим
довіру та послух.

Отець Канталамеса переконаний, що приклад Марії свідчить, перш за все, про значимість віри: це основа відносин людини з Богом. Якщо Божа благодать не знайде віри у серці людини, то вона не зможе діяти. Таким чином, Божа благодать і віра – це «два спасіння», вони становлять Божий дар. При цьому Марія є не лише зразком суб’єктивної, особистої, унікальної та неповторної віри у Бога, а й водночас є прикладом об’єктивної віри цілого суспільства, бо Бог, у Якого Вона вірить, – це не Її персональний, а Бог батьків також і Її народу. Тому недостатньо мати лише суб’єктивну, засновану на власній уяві про Бога та особистих інтерпретаціях Біблії, віру: така позиція призводить, врешті-решт, до віри більше у самих себе, ніж у Бога. Недостатньо також і догматичної віри, адже вона легко може перетворития на мертву та зазнає руйнування під час першої кризи. «Потрібно вірити особисто, але в лоні Церкви. (...) Приєднуючись до віри Церкви, я перетворюю на свою віру всіх, хто був моїм попередником: апостолів, мучеників, богословів», – підсумував отець Канталамеса.

Проповідник Папського Дому закликав наслідувати Марію і, завершуючи свою молитву, промовляти: «Ось я, слуга Господній, нехай мені станеться за Твоїм словом». Промовляти це з живим бажанням та ликуванням, а не як ті, хто з понурою головою і стиснувши зуби, кажуть: «Якщо дійсно без цього ніяк не обійтися, тоді так і буде, нехай буде воля Твоя!».

Підсумовуючи свої роздуми, капуцин звернувся до учасників реколекцій: «Наслідувати віру Марії покликаний кожен, але ви – у першу чергу. Духовна сила Божого слуги пропорційна силі його віри. Прямуйте дорогою віри, яку проклала Марія, аби те, що сталося з Нею, сталося також і з нами!».

Джерело: СКГ