Літургія на кожен день, 20 листопада, середа

(зел) Середа ХХХІІІ звичайного тижня
Знову повертається тема про належне використання Божих дарів і питання про наше ставлення до Бога. Докладніше це бачимо у сьогоднішній притчі. Той слуга, що нічого не зробив, не приховував своє незадоволення та бунт проти Господа. Може, він заздрив, може, був розчарований, ми не знаємо. Найважливіше для нас, щоб ми не повторювали його помилок і керувалися особистою зустріччю з Христом, Господом, який нас любить і шанує.

АНТИФОН НА ВХІД
Господь каже: * “Слово Господнє, – задум щастя, а не лиха. * І коли ви візвете до Мене, Я вислухаю вас * і позбираю вас з-поміж усіх народів і з усіх околиць, куди вас був повиганяв”.

КОЛЕКТА
Господи, наш Боже, вчини, † щоб ми завжди знаходили радість у вірному служінні Тобі, Творцеві усякого блага, * бо нескінченне й повне щастя ми можемо знайти тільки у цьому. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
2 Мак 7, 1. 20-31
Читання з Другої книги Макавеїв.
Тими днями були разом схоплені семеро братів з матір’ю. Цар повелів катувати їх бичами та воловими жилами, щоб заставити їх їсти заборонену свинину. Незвичайно великого подиву, доброго спомину гід­на їх же мати, яка, бачивши як семеро її синів протягом одного дня загинули, мужньо перенесла те, бо надію по­клала на Господа. Вона, повна шляхетної відваги, підбадьорюючи свою жіночу ніжність чоловічим духом, умовляла кожно­го з них батьківською мовою, кажучи до них: «Не знаю я, як ви в моїм лоні з’явилися, не я дала вам дух та життя, не я звела докупи частини вашого тіла; але це Творець світу, який творив людину, коли вона поставала, який дав буття всім істотам, – Він віддасть назад вам у своє­му милосерді дух та життя, бо ви тепер жертвуєте собою задля Його святих законів». Антіох думав, що вона його зневажає, і боявся, щоб вона, йому на наругу, не звернула голосу наймолодшо­го, який ще лишився; почав отже його умовляти, і то не лише словами, але й під клятвою запевняв, що збагатить його, вчинить щасливим, якщо він відступить від бать­ківських законів, ба, навіть матиме його за друга й дасть йому високу посаду. Оскільки юнак ніяк не хотів на те пристати, цар прикликав матір і заходився її намовляти, щоб вона дала хлопцеві рятівну пораду. А що він довго умовляв, то вона й погодилась переконати сина. Тож нахилившись над ним, почала вона глузува­ти з жорстокого тирана, кажучи так, батьківською мо­вою: «Сину, змилуйся наді мною, яка носила тебе в лоні дев’ять місяців, яка годувала тебе три роки і вигодува­ла, та й довела до цього віку, кормивши тебе. Молю тебе, дитино, поглянь на небо й землю, подивися на все, що в них є, і зрозумій, що все це Бог створив з нічого, і що й людський рід став існувати таким чином. Не бійся цьо­го ката, а, гідний своїх братів, прийми смерть, щоб я мог­ла тебе в Божому милосерді знову мати разом з братами». Ледве вона скінчила, як юнак сказав: «Чого чекаєте? Я не послухаю царського наказу. Я скоряюся велінню закону, який був даний батькам нашим через Мойсея. А ти, винахіднику всякого зла на євреїв, не уникнеш рук Божих!» Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 17, 1. 5-6. 8 і 15
Сититись буду ликом Твоїм, Боже.
Господи, вислухай мою правду, *
зверни увагу на моє благання,
прислухайся до моєї молитви *
з уст нелукавих.
Спрямуй на свої стежки мої стопи, *
щоб мої ноги не похитнулись.
Я кличу до Тебе, бо Ти мене вислухаєш, Боже. *
Прихили до мене своє вухо і почуй мій голос. 
Хорони мене, як зіницю ока, *
сховай мене в крил Твоїх тіні.
А я в праведності з’явлюся перед Твоїм обличчям *
і, пробудившись, Твоїм виглядом насичусь.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Йн 15, 16
Алілуя, алілуя, алілуя.
Я вибрав вас зі світу, щоб ви йшли та плід приносили,
і щоби плід ваш залишався.
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 19, 11-28
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу Ісус розпові в притчу, оскільки був близько до Єрусалима, і вони сподівалися, що ось-ось має об’я­витися Боже Царство. Тож Він сказав: «Один чолові к шляхетного роду пі­шов у далеку краї ну, щоби одержати царство і поверну­тися. Він покли- кав десятьох своїх слуг, дав їм десять мін і сказав їм: “Торгуйте, доки прийду”. Та його співгромадяни ненавиділи його і послали по­сланці в слідом за ним, кажучи: “Не хочемо, щоби цей за­царював над нами!” І сталося, що, одержавши царство, він повернувся і звелі в покликати до себе тих слуг, яким дав гроші, аби дові датися, що вони вторгували. Приходить перший і каже: “Пане, мі на твоя принесла додатково десять мін”. І відказав йому: “Гаразд, добрий слуго, оскільки в малому ти був ві рний, будь володарем над десятьма містами”. Прийшов другий, кажучи: “Пане, мі на твоя принесла п’ять мін”. Сказав і цьому: “І ти будь над п’ятьма містами”. І ще один прийшов, кажучи: “Пане, ось твоя мі на, яку мав я відкладену в хустині. Адже я боявся тебе, бо ти су­вора людина: береш те, чого не поклав, і жнеш те, чого не посіяв”. Каже йому: “Устами твої ми суджу я тебе, лукавий слуго! Ти знав, що я сувора людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв. То чому ж не дав ти моїх грошей на стіл купцям? І я, повернувшись, узяв би своє з відсотком”. А тим, які  стояли поряд, сказав: “Забері ть від нього мі ну і дайте тому, хто має десять мін”. І відповіли йому: “Пане, він же має десять мін!” “Кажу вам: Кожному, хто має, дано буде, а від того, хто не має, буде забране і те, що має. А тих моїх ворогів, які  не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте їх переді мною!”» Сказавши це, Він пішов попереду, піднімаючись в Єрусалим. Слово Господнє.

МОЛИТВА ВІРНИХ
Кожен з нас одержав численні й різноманітні дари від Госпо­да, та все ж ми постійно потребуємо Його допомоги; смирен­но просімо Господа про неї:
1. Молімося за святу Церкву, щоб вона щедро і ревно розда­вала дари Божого Слова і святих таїнств.
2. Молімося за нашу Батьківщину, яку Бог наділив багать­ма дарами, щоб вона розумно розпоряджалася ними.
3. Молімося за священиків і покликаних до священства, щоб вони самі вдосконалювалися у чеснотах і допомагали іншим осягнути спасіння та святість.
4. Молімося за доброчинців та благодійників, щоб Господь віддячив їм сторицею за добро на землі та в небі.
5. Молімося за померлих наших родичів та близьких, щоб Господь обдарував їх вічним спочиванням.
6. Молімося за нас, щоб ми не змарнували найменшої мож­ливості чинити добро і так удостоїлися вічного спасіння.
Боже, наш найкращий Отче, щедрість Твоя невичерпна, ви­слухай наші побожні молитви і прийди нам на допомогу. Че­рез Христа, Господа нашого.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Господи, вчини, щоб дари, які  ми приносимо перед лик Твоєї величі, обдарували нас благодаттю ревного служіння Тобі  * і допомогли нам осягнути вічне блаженство. Через Христа, Господа нашого.

Префація звичайна № 40-45

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Мені благо – близько Бога бути * і покладати моє прибіжище в Господі Бозі.  (Пс 73 (72), 28)

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Боже, Ти наситив нас дарами святих тайн, † смиренно благаємо Тебе, щоб таїнство, яке Твій Син наказав нам звершувати на свій спомин, * спричинилося до зростання нашої любові. Через Христа, Господа нашого.