Свята Меса на Польському кладовищі у Житомирі

"Смерть не є останнім словом в людській долі, бо людині призначене життя без кордонів, яке має своє коріння і своє звершення в Бозі" (Папа Франциск).

Про це повідомляє Київсько-Житомирська дієцезія.

Щороку 2 листопада на Польському кладовищі міста Житомира на Святу Месу збирається багато парафіян з цілого міста. Наперекір погодним умовам, люди приходять на це святе і історичне місце, щоб заносити до Бога свою молитву.

Святу Месу очолив отець Віталій Безшкурий разом зі священниками житомирських парафій.

Під час проповіді отець пригадав, що померлі вже не можуть допомогти собі самі, але чекають нашої молитви та жертви. Сьогодні, коли визнаємо свою віру в воскресіння мертвих – молимось за тих, хто чекає від нас допомоги. Вони вже живуть. Живуть вічно. Помираємо – саме ми, а вірні померлі оглядають обличчя Бога Живого. Пам'ятаймо у молитві за наших померлих, рідних та близьких, єпископів, священників, а також всіх тих, хто загинув захищаючи нашу Батьківщину.

Історична довідка:
Польське кладовище є пам'ятником архітектури XIX століття і одне з найстаріших польських некрополів України, нарівні з відомим Личаківським у Львові. Ділянка під кладовище була куплена на території Нової Рудні (нині вулиця Короленка) в 1799 році. Засновано в 1801 році. Кладовище відомо фамільними похованнями відомих шляхетних династій Домбровських, Манюшко, Чацких. Тут знаходяться могили першого польського військового льотчика, загиблого в бою, Броніслава Мацієвича; всесвітньо відомого композитора та піаніста, учня Ференца Ліста Юліуша Зарембського; почесного громадянина Житомира генерала Владислава Прессер; художника-академіка Леонардо Страшинського; учасника Кримської війни 1853 - 1856 років генерал-майора В.В. Качинського; купця 2-ї гільдії Тайбер Рудольфа Карловича та інших видатних діячів. Біля нещодавно відреставрованої каплиці Святого Станіслава, побудованої в 1841 - 1846 роках і зруйнованої під час Другої світової війни, знаходяться поховання католицького духовенства, починаючи з середини позаминулого століття. Поруч з величним пам'ятником єпископу Антонії Каролю Недзляковскому є скромна могила жертви сталінського терору священика Анджея Федуковича.