Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » У Кам’янці відзначили 100-річчя відновлення дієцезії
15:40 Понеділок 0 121
5-11-2018, 15:40

У Кам’янці відзначили 100-річчя відновлення дієцезії

30 жовтня 2018 року в приміщенні Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» відбулась урочиста зустріч на тему «Римсько-Католицька Церква на Поділлі у ХХ столітті» з нагоди 100-ї річниці відновлення Кам’янець-Подільської дієцезії в далекому 1918 році.
Зустріч відбулася за участі місцевого католицького духовенства, богопосвячених осіб і мирян, представників рухів і спільнот, зокрема Лицарів Колумба, членів Духовної ради Кам’янця-Подільського, науковців Подільського державного аграрно-технічного університету та Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка, представників місцевої влади та громадськості.

На початку заходу всіх присутніх привітав єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський. Далі про нелегкі віхи історії місцевої Римсько-Католицької Церкви розповів дослідник репресій радянського режиму, кандидат історичних наук В. А. Нестеренко. Він наголосив, що під приводом допомоги голодним влада конфісковувала церковне майно, а католики зазнавали чи не найбільших гонінь.

При відзначенні пам’ятної події відновлення Кам’янець-Подільської дієцезії було б неможливо не згадати її першого – за понад півстолітній вакантний період – єпископа Петра Маньковського. Отець Олег Жарук, ректор Інституту богословських наук, нагадав учасникам його біографію: від нелегкої ситуації у царській Росії аж до керування дієцезією під час становлення в Україні Народної Республіки. Хоча невдовзі, у липні 1919 року, через наступ більшовиків він був змушений переїхати спочатку до Бучача, а потім до Володимира-Волинського. Перебуваючи поза своєю дієцезією, Петро Маньковський не забував про довірену йому паству. Він зустрів смерть у поїзді під час подорожі з Перемишля до Львова 8 квітня 1933 року.

На запитання про те, чому в одних місцях кров мучеників приносить плід віри, а в інших ні, філософ Даріуш Карлович відповів, що причина – пам’ять нащадків. Там, де вірні пам’ятають мучеників, їхня кров стає насінням християн. Там же, де забувають про тих, хто віддав життя за Бога, з часом забудуть і про самого Бога. Проте це напевно не про парафію в Черчі, де бережуть спогади про смерть від більшовицького терору мученика за віру отця Цирила Буяльского, сота річниця смерті якого буде наступного року. Його особистості була присвячена тема доповіді отця Віталія Слободяна СР, який розповів про останні миті життя священика, який, попри атмосферу страху, від якої легко було збожеволіти, не залишив парафію. Він зазнав смертельного пострілу в живіт на порозі свого дому.

На урочистості також був присутній директор Хмельницького обласного державного архіву В. Г. Байдич, який і сам досліджує репресії проти католиків і завжди допомагає в пошуках архівних матеріалів, що стосуються сповідників віри. Він поділився неймовірною знахідкою: виявляється, батьки загиблого під Смоленськом Президента Польщі Леха Качинського походили з Поділля. Невдовзі копії матеріалів про це будуть передані для польського уряду.

Отець Домінік Яцков, викладач історії у Вищій духовній семінарії в Городку, поділився знаннями про отця Фелікса Любчинського, який, перебуваючи на засланні в Соловках, удостоївся християнського похорону. Його тіло спочило у дерев’яній труні, а не у сирій землі, як тисячі інших невинно засланих жертв тоталітарної системи.

Під час зустрічі презентували виставку плакатів «Podoliae semper fidelis» авторства О. В. Бучковського й М. В. Дубіка. Уперше вона побачила світ під час Ночі музеїв у Головному адміністративному суді Варшави у травні цього року. Метою виставки були ознайомлення з культурною та історичною спадщиною нашої країни й розповідь про віру місцевих католиків, які попри жахливі переслідування та мучеництво залишилися вірними Богу, Церкві та власному сумлінню. Особливо в ній наголошено на сумній даті 80-річчя «Польської акції» (1937–1938), коли радянська влада депортувала й розстріляла понад 100 000 осіб, здебільшого католиків, із території сучасної України та Білорусі.

Навіть після найтемнішої ночі настає світанок, і після сімдесяти років атеїстичної диктатури відбулося відродження релігійного життя. Про розвиток та сучасну статистику Церкви доповів канцлер дієцезіальної курії отець Павло Басистий. А про ініціативи у сфері культури й освіти розповів ректор Вищої духовної семінарії отець Віктор Білоус. Він згадав про наявність у дієцезії навчальних закладів, зокрема Вищої духовної семінарії Святого Духа та Інституту богословських наук у Городку, Місійної дієцезіальної семінарії у Вінниці, дев’яти світлиць для дошкільнят, медіаресурсів, наприклад, часопису CREDO, про служіння для людей у зоні близькій до військових дій на сході країни, про центри реабілітації для залежних людей і для військових, які повернулися з війни.

Про добрі відносини, які склалися в католицької громади з іншими конфесіями, свідчить факт присутності на зустрічі численних представників Кам’янець-Подільської та Хмельницької духовних рад. Від імені християнських конфесій єпископа Леона Дубравського привітав пастор Ростислав Мурах із Церкви ХВЄ П’ятидесятників.

На завершення наукової частини зустрічі директор НІАЗ «Кам’янець» В. В. Фенцур зазначив: «Якщо музейники дбають про архітектуру, то священики піклуються про храми людських душ». Разом із архітектором В. Д. Яворським він подарував єпископу Леону Дубравському картину з зображенням кафедрального собору в Кам’янці-Подільському. Зі словом також виступив голова місцевої «Просвіти» Славко Полятинчук. Фінальним акордом програми була експозиція у місцевій картинній галереї творів мистецтва, пов’язаних із Католицькою Церквою.

Ми дивимося в минуле не тому, що немає досягнень у сьогоденні чи планів на майбутнє. Просто наше коріння нагадує, ким ми є, куди йдемо і яка ціна нашої свободи. Адже за останні сто років змінилося чимало, зникла не одна держава з політичної мапи. Проте незмінною залишалися любов Христа до нас, і приклад відродження дієцезії на цих землях після кривавих років переслідувань – це красномовне свідчення піклування Бога про Свою Церкву.

Олександр Бучковський
Фото: Петро Ігнатьєв

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий