Католицький медіа-центр римсько-католицьких єпископів України
» » «Як пройти до Воскресіння?» (Книжкова рецензія)
13:08 Четвер 0 52
22-06-2017, 13:08

«Як пройти до Воскресіння?» (Книжкова рецензія)

Серед рослин кам'янистої пустелі є така, що дає дуже тверді плоди. Якби паросток хотів сам пробити шкаралупу, то не зможе. Але настає пора дощів, води заливають камінь, несуть ті зерна й немилосердно б'ють їх об скелі. Аж тоді рослина має шанс прорости. Такими бувають і людські душі. Доки Патриція Хурпяк (на фото ліворуч) не зазнала повного руйнування життя, доти вона і Бога по-справжньому не знала.
«Як пройти до Воскресіння?»
Патриція Хурпяк. Навернена відьма.
Переклад із польської Ірини Єрмак. –
К.: Католицький Медіа-Центр, 2015. – 145 с.

Книжка, яка становить собою поділене на розділи чималеньке інтерв’ю, спершу може видатися черговим «побожним бла-бла» на заяложені теми. Так, погана штука о – цікавитися гороскопами; так, недобре людині навіть із пустої цікавості займатися ворожіннями на картах. Ну, а тим паче не можна читати «цікаву літературу» про чари і закляття.Усі, хто регулярно до храму ходить, це чули так багато разів, що... Що вже не реагують. Бо ж хоч яку газету купиш, там обов’язково гороскопи біля анекдотів друкують, а по телевізору про привороти розповідають, і це все люди стали сприймати як щось звичне. Тому й незрозуміло, чого це священик у храмі лякає гороскопами. І взагалі, ну чого ви причепилися?
Життя польської молодої актриси, нашої сучасниці, про яке вона розповіла в довгому інтерв’ю о. Матеушові Чубаку, показує, що «є чого» чіплятися. Що співпраця зі злими духами – аж ніяк не вигадка середньовічних моралізаторів чи голлівудських сценаристів. І що сатана за свої «послуги» бере дуже дорого.
Отже, була собі дівчинка, яка до храму ходила, як більшість пересічних поляків, і катехизу пройшла, і до Таїнств приступала. Ось тільки все це ніяк не заважало їй розмовляти з мертвими, ворожити на картах і використовувати закляття. Цей факт можна розглядати по-різному: як замислитися про рівень «загальної» віри, коли Богові свічку і чортові недогарок, так і подякувати Богові, що Він не полишає душу, яка насправді відвертається від Нього.
Своє поступове загрузання в магії Патриція виклала детально, включно з описами нічних кошмарів і денних страхів. Буває, що абиякий християнин бавиться в ті ж карти чи примовляння, а потім не знає, звідки в нього непоясненний страх. У викладеному Патрицією можна чітко простежити, як це відбувається, і деякі свої страхи розпізнати. Це має стати поштовхом. Власне, книжка написана для того, щоби стати поштовхом, щоби застерегти легковажних і допомогти тим, хто заблукав... Бо сама актриса блукала «довго і старанно». Аж доки її життя розвалилося страшно і болісно. Це притому, що вона отримала все, що загадала! Саме такого чоловіка, саме такої зовнішності, саме такі стосунки, саме таку його маму, саме таку його зарплату... «Замовлення» було виконано ідеально. Ось тільки воно розвалило її життя й роботу: прихований алкоголік і наркоман, який її ледве не вбив, і його мамуся, яка була в курсі справ свого синочка...
«Скажи мені, що діється?!» – закричала Патриція на... Бога. Як же це по-людськи – загравати з лукавим, а злоститися на Бога!!! Але від того моменту «молитви-сварки» вона почала звільнятися від зла у своєму житті. Як воно її переслідувало, як збивало з ніг і з дороги... Довга розмова. Почитайте самі.

Ірина Єрмак
«Католицький Вісник», № 7 (604)/2015

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Суспільство / Культура 10:33 Четвер 0 37 «Ще одна молитва»: про поезію Яна Твардовського Сербський письменник Михайло Пантич якось сказав, що між старістю й поезією існує глибинний зв'язок. Молоді люди схильні до віршів ніби «у силу фізіології, а не розуму». І справді, ті, з ким поезія залишається до зрілого віку, вкладають у неї менше чуттєвості, зате більше душі й мудрості.