80-та річниця енцикліки «Mit Brennender Sorge» проти нацизму

За словами о. Бернарда Ардури, глави Папської комісії історичних наук, «Папа знав, що ідеологія нацистів була нео-поганською ідеологією. Вона не служила людині загалом, а швидше членам арійської раси, а точніше виключно арійській расі. В результаті, це була форма расизму, расизму, що проявив себе у антисемітизмі».

Пій ХІ знав, що Версальський мирний договір, що поклав край І Світовій війні, для німців вважався приниженням. Тому серед них кипів дух помсти. Цих людей також підбадьорив новий лідер, котрий прорвав Німеччину словами, які німці, ображені на Європу, хотіли почути. З наслідками цього усі ми знайомі навіть сьогодні.

«Мені здається, що зрозумілість була визначальним і важливим елементом управління Пія ХІ, бо він дає урок усім політикам: розуміння і вміння передбачити, що коли немає впевненості в політиках чи політичних системах та установах, відкриваються двері для форми популізму, що може демократично привести до влади навіть Гітлера», – зазначає о. Ардура.

Окрім юдеїв, католики також страждали від залякування і переслідування. До 1935 року нацистський уряд порушив кілька із умов Конкордату, підписаного в 1933 році Апостольською Столицею і Третім Рейхом. Гітлер, обраний демократичним шляхом, почав показувати своє справжнє обличчя. Німецькі єпископи почали бити на сполох; їм допомагав кардинал Евґеніо Пачеллі, котрий згодом став Папою Пієм ХІІ.

Власне з допомогою Пачеллі Пій ХІ написав від руки енцикліку в Римі, а потім її передали до Німеччини, де підпільно надрукували і зачитали у всіх парафіях.

Як і в багатьох інших випадках, слова Папи не почули і ніхто не зміг зупинити вбивче жахіття нацистського режиму. Історія продовжує вчити нас, щоб ми змогли не повторяти таких помилок в майбутньому, повідомляє Rome Reports.