Коли приймаємо Бога, Він змінює нас. Коментар до Євангелія

"В началі було Слово, і Слово було в Бога, і Богом було Слово. Воно в началі було в Бога. Все через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало. У Ньому було життя, – і життя було Світлом людей. І Світло світить у темряві, й темрява Його не охопила.

З’явився чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Йоан. Він прийшов ради свідчення, аби засвідчити про Світло, щоб усі повірили через нього. Не був він Світлом, а прийшов засвідчити про Світло. То було справжнє Світло, яке приходить у світ: Воно освічує кожну людину. У світі Він був, і світ через Нього постав, і світ Його не пізнав. До своїх Він прийшов, та свої Його не прийняли. А тим, які прийняли Його, дав владу стати Божими дітьми, – тим, які вірять у Його Ім’я; тим, які ні від крові, ні від бажання плоті, ні від бажання чоловіка, але від Бога народилися.

І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми споглядали славу Його, – славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини. Йоан свідчить про Нього і волає, кажучи: «Він був тим, про кого я говорив, що Той, хто іде за мною, був переді мною, оскільки був раніше від мене!» Адже з Його повноти ми всі одержали благодать за благодать, оскільки Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина з’явилися через Ісуса Христа. Бога ніхто ніколи не бачив, Єдинородний Бог, який у лоні Отця, – Він явив". (Йн 1, 1-18)

Сьогодні Літургія запрошує нас розважити над прологом до Євангелія від св. Йоана. Це прекрасний гімн, кожне слово якого дає доторкнутися до таємниці самого існування. Йоан починає словами “в началі”, які переносять нас на початок Святого Письма, яке говорить, що “в началі Бог створив небо та землю”. Якщо перечитати ті сторінки, що розповідають про Творіння світу, помітимо, як саме Бог творить: за Його словом постає до існування те, чого раніше не було, і воно було “добре”, – каже Книга Буття, – і все поставало замість темряви, яка була перед тим. Бог створює все своїм Словом: кожна реальність, покликана до існування, є задуманою, бажаною, сповненою Божої любові. Світ виникає не як випадковість, а постає з живої та вічної Божої любові.

Так, як Бог об’являє себе в природі, у створінні, так само Він об’являє себе і в світі, в історії людства, а особливо в історії Божого люду. Слово, яке – читаємо – “було в Бога” приходить, щоб оселитися поміж нами. Отец, який любить усіх і який створив світ не лише для того, щоб за ним споглядати, посилає в історію людства своє Слово, щоб світ врятувати, щоб перемінити долю людини: “а тим, які прийняли Його, дав владу стати Божими дітьми”. Як в оповіданні про Творіння світу людина є адресатом Божого Слова, має його слухати, так і в Йоана нас запрошено до того, щоб прийняти Слово, прийняти світло, яке робить можливим саме життя.

На відміну від будь-якого статичного слова, що вказує на річ, тут ідеться про слово динамічне, сповнене сили, йдеться про Особу. Коли знаємо назву, ім’я речі, наш стосунок з нею змінюється, утворюється певний зв’язок. Тим більш, коли йдеться про Слово: Слово Боже, сам Бог, – коли Його приймаємо, – змінює тих, хто Його приймає. Наповнює життя світлом, дає “владу стати Божими дітьми”. Коли приймаємо це Слово – приймаємо не загальне формулювання, концепт, а приймаємо самого Бога. І Він приходить, щоб оселитися поміж нас, утілюється в нас, а ми починаємо дивитися, думати, жити в Ньому, починаємо жити Божим життям.

Питання:

Щоб прийняти – потрібно приготувати місце. Чи є місце в моєму серці, щоб прийняти Слово Бога? Чи не залишаю я забагато місця для моїх турбот, страхів, негативних думок?

Що означає для мене стати Божою дитиною?

Ірина Кладій