Народився Кирило (бл. 313–386) в Єрусалимі або в його околицях, у глибоко побожній християнській родині. Здобув чудове виховання й багаті знання з літератури, що згодом збагатило його проповіді різноманітними образами.
Із рук єпископа Максима отримав свячення, а через кілька років був обраний на єпископа Єрусалима. Через те, що єпископську хіротонію йому вділив Акакій Кесарійський, аріанський єпископ, зародилася недовіра щодо істинності свячень і ортодоксальності вчення Кирила. Проте в пастирській діяльності він відстоював автономію своєї столиці від Кесарійської митрополії, а юридична боротьба з Акакієм виявила розбіжності й у богословських поглядах.Кирило змагався з аріанами, але ті спромоглися тричі вислати його у вигнання як єретика. За присудом Єрусалимського синоду 351 року він мусив виїхати до Тарсу, але згодом був ненадовго виправданий. 360 року знову покинув паству, проте доволі швидко повернувся з вигнання; а от 367 року, за сприяння імператора Валента ІІ, був засланий на 11 років.
Попри все, віддано працював на Господній ниві, особливо над єдністю й миром у Єрусалимській Церкві. Брав участь у Другому Вселенському Соборі в Константинополі 381 року, де відіграв важливу роль. У листі східних єпископів до Рима 382 року було визнано канонічність свячень та істинність учення Кирила.
Помер у Єрусалимі. Залишив по собі низку катехиз, які проголосив приблизно 350 року: деякі з них адресовані оглашенним, інші – новоохрещеним. Вони мають догматичний, моральний та містагогічний зміст, завдяки яким новонавернені глибше пізнають Божі таємниці. Також не бракує там полеміки з язичниками, аріанами, маніхеями і юдео-християнами.
Святого Кирила вшановують усі християнські Церкви. 1882 року Папа Лев ХІІІ проголосив його Вчителем Церкви.
Зображають святого в єпископських шатах. Атрибут – книга.
Уклала Юлія Бойко