«Вірні мають право знати, як ми витрачаємо кошти», – зазначив Префект Секретаріату з економічних питань, представляючи підсумковий економічний звіт Апостольського Престолу за 2019 рік.
Про це пише Vatican News.Надходження – 307, видатки – 318, дефіцит – 11 мільйонів євро: у Ватикані представлено підсумковий фінансовий звіт Римської Курії. В інтерв’ю для редакційного директора Дикастерії в справах комунікації Андреа Торніеллі отець Хуан Антоніо Ґерреро, ТІ, Префект Секретаріату з економічних питань Апостольського Престолу, пояснив, чому він називає цей звіт «звітом місії».
Вимога прозорості
Насамперед, священик звернув увагу на те, що коли від Ватикану вимагають прозорості, то мають рацію. «Економіка Апостольського Престолу повинна бути прозорим будинком», – говорить він, підкреслюючи, що саме це лежить в основі реформи. «Вірні мають право знати, як ми витрачаємо ресурси. Ми не є власниками, але хранителями благ, які отримали, а тому, представляючи звіт за 2019 рік, хочемо пояснити вірним, якими є ресурси Римської Курії, звідки вони походять і як використовуються».
Щоб зрозуміти, про що йде мова в цьому конкретному випадку, під час інтерв’ю уточнено, що йдеться не про звіт Церкви, ані про звіт з усієї ватиканської дійсності, бо не включає діяльності Держави-Міста Ватикану, різних фундацій, що співпрацюють з дикастеріями, тощо. Те, що представлено цього разу, це звіт Римської Курії, Апостольського Престолу «у вузькому значенні цього слова». Це «шістдесят інституцій на служінні Папі в його місії керування Церквою, в його служінні єдності в любові, тобто, євангелізації, комунікації, сприяння цілісному людському розвиткові, допомозі Церквам, які зазнають труднощів, формуванні духовенства, тощо».
«Бюджет місії»
Відповідаючи на запитання про те, чому він називає цей звіт «звітом місії», о. Ґерреро зауважив, що пов’язує ці кошти з місією. Цей звіт має на меті пояснити, як Апостольський Престол використовує ресурси на служінні місії Святішого Отця. «Апостольський Престол не діє як підприємство чи як держава, не шукає прибутків і залишків. А тому нормально, що існує дефіцит», – сказав він, додаючи, що метою не є уникнення дефіциту, а дбання про те, щоб забезпечити все необхідне для служіння місії.
«Місія Апостольського Престолу, Римської Курії, це не лише діла милосердя Папи в значенні якоїсь неурядової організації, що отримує пожертви й розподіляє їх там, де в цьому є потреба», – зазначив священик, вказуючи на те, що більшу частину такої діяльності здійснюють церковні структури на місцях. «Головною місією Апостольського Престолу є причинитися до несення Євангелія аж до кінців землі, комунікуючи його, здійснюючи посередництво там, де воно стає приглушеним, надаючи допомогу потребуючим, трудячись для добра людства, підтримуючи місцеві Церкви, яким важко, передаючи навчання Папи, дбаючи про єдність у доктрині та літургії, здійснюючи судочинство у випадку конфліктів всередині Церкви, заохочуючи до роздумів на певні теми, здійснюючи діалог на високому рівні, даючи вказівки місцевим Церквам, тощо».
Велика робота з малими ресурсами
Представляючи дані, що випливають зі звіту, Префект Секретаріату з економічних питань звернув увагу на те, що з цієї точки зору Апостольський Престол не є «великою економічною дійсністю», адже деякі вищі навчальні заклади в США мають обороти набагато вищі, ніж дані зі звіту Римської Курії.
Протягом 2019 року 54% надходжень, тобто, 164 мільйони євро, отримані від управління майном. Інші 14% принесла комерційна діяльність, як от продаж продукції Дикастерії в справах комунікацій, квитки з відвідування катакомб, послуги, оплата за навчання у підпорядкованих навчальних закладах. Ще 14% надійшло від інших ватиканських відомствам, що не входять до цього звіту, а 18% (56 мільйонів євро) становлять пожертви вірних. Коли ж йдеться про видатки, то їх можна розділити на три блоки. Перший – це утримання майна, що включає сплату податків, і становить 21% видатків. Адміністративні послуги поглинають ще 14%, а 65% видатків – витрати на місію.
«Загалом, те що мене найбільше вразило, коли я краще познайомився з Курією, це те, наскільки багато робиться з малими ресурсами. Я розшукав звіти з різних країн і регіонів, не знайшовши нічого, що можна порівняти з утриманням 125 нунціатур і постійних місій у світі, витрачаючи лише 43 мільйони євро, з усім значенням, здатністю до посередництва й пропозицією Апостольського Престолу.
Видавати добре знаний часопис як “L’Osservatore Romano”, понад 24 години трансляцій 40-ма мовами, як це робить Радіо Ватикану та Vatican Media, написання новин і коментарі, як це робить Vatican News, витрачаючи лише 45 мільйонів євро: я не знайшов, з чим це порівняти у світі комунікацій», – сказав о. Ґерреро, звертаючи увагу також і на те, як комунікація Апостольського Престолу осучаснилася останніми роками, водночас, зменшуючи видатки. Крім того, такі відомства, як Ватиканські бібліотека та архів, археологічне відомство, дбають не лише про церковну, але й загальнолюдську спадщину.
Андрій Юраш: Ми зараз на передовій духовної боротьби за незаперечні істини В Україні з офіційним візитом перебуває Секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами архієпископ Пол Річард Ґаллаґер. Безперечно, це ще один успіх української дипломатії на міжнародній арені, — але також знак того, що стійкість і мужність, із якою Україна чинить опір агресору, робить її гідним партнером та співрозмовником світової спільноти.
Отець Гриневич: «Я відчув, що Папа та весь світ з нами»
Архієпископ Ґаллаґер: «Я поїду до Києва наступного тижня, якщо все буде добре»
Архієпископ Ґаллаґер: бачити війну по телевізору не те саме, що торкнутися дійсності
Інтерв'ю Людина, яка не споглядає ран Вітчизни, не здатна її захищати При кармелітському монастирі у Вадовіцах теж приймають українських паломників. Як це відбувається і як виглядає «українсько-європейська перспектива» з польського погляду — розмова з отцем Річардом Столярчиком OCD.Схожі новини
