Святі нам потрібні

Про це повідомляє Київсько-Житомирська дієцезія.


Цей день був особливим днем подяки за відновлену парафію, за 7 річницю реконсекрації храму, за можливість мати «свій» храм у
мікрорайоні. Святу Месу очолив єпископ Олександр Язловецький, який перший раз завітав до цієї парафії, а співслужили йому ще 12 священників, які приїхали розділити радість парафіян. Більша частина цих священників тісно пов’язана з крошенською парафією.


Під час проповіді, як зазвичай, єпископ Олександр щиро ділився своїми переживаннями та  роздумами. Єпископ показав прості приклади наслідування святих, навіть, якщо здається, що вони для нас неосяжні.  


«Навіщо нам святі? – запитував єпископ.  Для того, щоб вони за нас заступались в нашій дорозі до святості. Коли ми живемо, коли щось сталось, ми просимо один одного про молитву. А тим більше можемо просити тих, хто помер і ми їх вважаємо святими.
А ще, святі нам потрібні,  щоб ми наслідували приклад їхнього життя. Кожен з них є різним, кожен мав свій шлях до святості. Кожен може знайти святого, який прикладом життя найбільше заохочує. Св. Вацлав був вбитий за Христа у молодому віці. Бо не боявся впроваджувати християнство. А як ми його маємо наслідувати? Ніхто нас не переслідує, маємо спокійні часи. Колись християни, говорили, що є різні види мучеництва. Одні мученики, це ті які пролили кров за Ісуса. А інші - переживають на щодень незручності, які зносять для Христа. Святий Григорій Великий говорив, що є 3 види мучеництва.
-Червоні мученики, ті які пролили кров за Ісуса.
- Білі мученики - це ті хто залишили зручності, якими можна було б користатись, але йдуть в монастир, закриваються, присвячують своє життя молитві.
-А є ще одне мучеництво. Його часом називають синє або зелене. Це мучеництво, яке полягає на відмові від своїх добрих бажань, на несінні свого щоденного хреста.
Нам важко відмовитись від чогось, що є приємним. Ці відречення можна жертвувати за тих, хто в чистилищі страждає, чи вони можуть стати винагородженням за свої гріхи. Часом ми не маємо часу на щось більше, на довшу молитву, промовчати на якесь прикре слово. Праця над собою у дрібних справах може стати нашим мучеництвом. Світ не змушує нас проливати кров. Але світ змушує бути нас мучениками по-іншому. Чи я міг би померти сьогодні за Христа? Деякі святі говорять, якщо ми намагаємось бути відповідальними, вірними в малих речах, то це свідчить про те, що будемо мати благодать не відректись від Христа».

Урочиста Свята Меса завершилась виставленням Пресвятих Дарів та процесією навколо храму, яка проходила вже у сутінках.


На завершення були, як завжди на Крошні, щирі слова подяки та подарунки. І нехай, до наступного відпусту чекати ще рік, але цей день був настільки сповнений вдячності та радості, що цього заряду всім присутнім вистачить на найближчі 365 днів.