Історичні цікавинки: вівтарна тканина з Бактону і гардероб Єлизавети І

Відповіді на ці запитання знає реконструкторка історичного одягу, авторка YouTube-каналу "Плаття, пудра, пара ножиць" Наталя Скорнякова (м. Київ). Приємного читання!У 1603-му році померла остання з Тюдорів, королева Єлизавета I. Після неї залишилося не тільки безліч портретів, на яких вона зображена в чудових вбраннях, але й величезний гардероб одягу, зшитого з найдорожчих тканин та доповнених коштовними прикрасами – більше 1900 окремих предметів!Тим не менше, до нашого часу збереглося вкрай мало англійського одягу цієї епохи, а безпосередньо королівських речей – лише один шматок тканини, так звана Вівтарна тканина з Бактона.Що ж трапилося з усією цією королівською пишністю? Адже маємо приклад саксонських курфюрстів, багаті строї яких експонуються в наш час у Дрездені.Почнемо з того, що сама Єлизавета розглядала свій гардероб як державний актив, і в 1600-му році, за три роки до своєї смерті, замовила детальний опис цих речей. Завдяки цьому документу ми знаємо, що коронаційна мантія Єлизавети зберігалася всі ці роки в Королівському гардеробі. А крім того – там же був одяг, який належав Едуарду VI та Марії Кривавій.Першими, хто порушив цілісність цієї колекції, були безпосередні наступники Тюдорів – Стюарти. Адже вони успадкували не тільки трон, але й майно колишніх королів і королев. Дружина Якова I, Анна Датська, замовляла придворним кравцям перешиття одягу з гардеробу Єлизавети у великій кількості. Хоча, коли тільки відбулася її коронація, зробила дуже гучну заяву про те, що ніколи не надягне чужих речей.Далі є відомості про те, що графу Данбару, Голові Великого Гардеробу, доручили продати значну частину речей Єлизавети – просто для того, щоб отримати готівку у королівську казну.Коли в 1619-му році королева Анна померла – її майно теж було розпродано. Так що схоже, що це була звична практика для того часу. Але в будь-якому випадку, залишалися королівські шати, що зберігалися в лондонському Тауері, а також королівські гардероби в інших резиденціях, таких як Хемптон Корт і Річмонд. Навіть ще в 1623-му році опис королівських речей включав в себе плащі та інший верхній одяг, що належав королю Генріху VIII.І от, всі ці речі були продані на Державному Розпродажі в 1649-му році, після страти Карла I. А ті, що якимось чином уникли цієї долі, згоріли в лондонській Великій Пожежі 1666 року.Повертаючись до питання, чи залишилося взагалі щось із гардеробу Єлизавети I, одяг який можна ідентифікувати саме з нею? Відповідь – так, але ви здивуєтеся що це за предмет! Це вівтарне покривало з містечка Бактон, що знаходиться у графстві Хертфордшир. Тільки в 2015-му році вчені почали досліджувати цей артефакт та прийшли до висновку, що його було перешито з однієї з суконь Єлизавети або зі спідниці.Вівтарна тканина з Бактону – це білий шовк в рубчик протканий срібною ниткою, яка робить його дуже високостатусною тканиною, і використання якої навіть обмежували Законами про розкіш. Ця шовкова тканина повністю вишита квітковими мотивами, листям і тваринами, такими як олені і навіть гусениці!Дуже цікаво те, що вишивка теж дороблялася. Судячи з усього, рослинні візерунки зробили спочатку професійні вишивальшики, – ці фрагменти дуже рівномірно та гармонійно розташовані по тканині.


А маленькі доповнення з пташками, равликами, метеликами та мисливцями, ймовірно, вишили пізніше домашні робітники.


Не менш цікаво, що цей “зоопарк” на тканині по своїй стилістиці нагадує іншу сукню англійської королеви, яку можна побачити на портреті, датованому 1590-ми роками.


А як же така дорогоцінна річ потрапила до цієї церкви? У Бактоні народилася Бланш Перрі, яка спочатку доглядала Єлизавету у колисці, потім стала особистою помічницею королеви та хранителькою коштовностей її величності. Це була дуже заможна жінка, котра регулярно отримувала від королеви подарунки за свою службу, протягом 57 років. Про це відомо з “Книги подарунків”, що зберіглася до нашого часу.

З цього документа, поміж іншим, ми дізнаємося, що більшість одягу подарованого Бланш Перрі до того носилося самою королевою. Так що перша версія – Бактонска церква після смерті леді Перрі отримала по заповіту сукню, котру їй подарувала Єлизавета.

Але є одна проблема – саме цього пункту немає в заповіті Бланш, котрий, до речі, зберігся. До того ж стиль такої вишивки датується 1590-ми роками та є дуже типовим для модного одягу еліти того часу. А леді Перрі померла у 1590-му році. Коли ця вишивка увійшла у моду, Бланш була вже дуже літньою жінкою, що на зображеннях завжди одягнута у темні благочестиві сукні. Так що друга версія – церква в Бактоні отримала сукню від самої королеви після смерті Бланш, в пам’ять про неї.

Як би там не було, з багатої сукні пошили вівтарний покров. І саме завдяки цьому вже в наш час ми можемо на власні очі побачити чудову тканину, до якої, можливо, доторкалася сама королева-діва!

Більше прочитати про гардеороб Тюдорів ви можете у книзі Eleri Lynn ‘Tudor fashion’, Yale University Press, 2017

Джерело: Symbolon