Релігійні організації: інклюзивна робота та соціальне підприємництво

Найчастіше говорять про інклюзію в освіті та інклюзивне навчання. Але процес інклюзії також передбачає розробку і застосування певних реальних рішень, які дозволять кожній людині на рівних правах брати участь не тільки в академічному, а й у суспільному житті. Інклюзія – це процес реального включення осіб зі соціально вразливих груп та особливими потребами в активне суспільне життя.

Релігійні організації в Україні як ніхто розуміють важливість інклюзії. Їхня мета зазвичай - простягнути руку допомоги через благодійність: надати певні кошти, їжу, ліки, речі, дах над головою тощо. Але також є окремі успішні проєкти соціального підприємництва, які покликані вирішити проблеми соціально вразливих груп: у психологічному та практичному аспекті дати відчути себе потрібними і корисними суспільству через працю, задіяність і спілкування.

Потрібно зауважити, що релігійні організації у західних країнах уже давно займаються соціальним підприємництвом. В Україні лише деякі організації мають успішний досвід реалізації подібних проєктів. Також є окремі релігійні організації, які задумуються над створенням соціального підприємства та мають гарні ідеї для їх реалізації.

Спільнота Святого Егідія: підтримка безпритульних

Папа Франциск так визначив діяльність релігійної організації: «Молитва, бідні і мир».  Керівник спільноти Юрій Ліфансе зауважує, що його організація чи не найперша в Україні почала працювати з людьми на вулиці. Безпритульні, як він наголошує, це такі ж люди, як і всі, але просто перебувають у складних життєвих обставинах і тому потребують доброго слова, підтримки та поради.

Спільнота Святого Егідія свою роботу із безпритульними здійснює у декількох напрямках. Одним із них є роздавання їжі. Власне, саме під час роздавання їжі відбувається той контакт і спілкування з потребуючими, аби виявити їхні проблеми і допомогти. До речі, такі люди не завжди потребують фінансів. Скоріше навпаки – уваги, розуміння, допомоги, наприклад, у виробленні документів, та простого людського спілкування.

Епідемія коронавірусу змусила спільноту збільшити пункти роздачі їжі з п’яти до дев’яти. Таким чином сьогодні щотижнева кількість розданої їжі становить 1500-1700 порцій.

Зараз спільнота за допомогою професійної соціологічної організації проводить в Києві масштабне соціологічне дослідження для того, щоб отримати реальний портрет безпритульного з його проблемами і болями. Також це допоможе удосконалити існуючі та віднайти нові шляхи для їх вирішення.
 
«Кожен з нас працює, але гарантувати майбутнє своїх дітей – це змінювати суспільство вже зараз. Християнам довірена місія будувати і працювати заради всього суспільства», – резюмує пан Юрій.

Карітас-Спес Одеса: робота заради чистоти імені

Карітас-Спес Одеса порівняно недавно розпочала свою роботу. Її керівником є Пйотр Росохацкі, який після окупації Криму змушений був переїхати в Одесу. Тут він зібрав навколо себе однодумців та з благословення єпископа зорганізував Карітас-Спес. «Я розумів, як це працює у Польщі, у Європі, а також у цій сфері працював і в Криму, тому не мав жодних страхів, коли дав життя новому релігійному проєкту в Одесі», – розповідає пан Пйотр. Для нього найважливіше завдання – тримати в чистоті імідж та добре ім’я організації.

Молодь, діти, сім’я – це майбутнє суспільства і тому основні напрямки посиленої благодійної роботи відбуваються саме з ними. Особливо, коли серед них є люди, які мають ВІЛ/СНІД. «Ми маємо великий проєкт з ВІЛ-інфікованими людьми, адже їм важлива підтримка», – пояснює керівник.

Вже зараз отець Пйотр працює над ідеєю щодо соціального підприємництва: організувати соціальне кафе або центр зайнятості для підлітків. «Одеса туристичне місто. І я зауважив, що є багато людей, яким зручно зустрітися за чашкою кави, а не в себе вдома. І зараз потрохи в українському суспільстві задумуються над тим, щоб ділитися своїми коштами з іншими. Що стосується центру, то категорія підлітків найбільш вразлива. Краще вже зараз підготувати їх до подальшого життя, аніж потім боротися з негативними наслідками неправильного вибору. Тобто важливо слідувати вченню Святого Йоана Боско – попередження проблем», - так обґрунтовує ідеї керівник релігійної організації.

Свічкова майстерня та робота з ромами в Мукачеві

Аспекти благодійної діяльності Карітас-Спес Мукачево охоплюють три реабілітаційні центри, будинки дитячого типу, дитячі садочки, власні автобуси для перевезення дітей до школи, соціальні їдальні та кухні. Зокрема, в ромських таборах діє п’ять кухонь.

На запитання, чому увага саме на вказаних ініціативах, керівник релігійної організації Ференц Фегер відповідає просто: «Коли я прийшов сюди працювати, а це було 17 років тому, то багато проєктів вже існувало. І моє завдання було і є – підтримувати і розвивати їх, щоб вони надалі функціонували».

Вдалий досвід соціального підприємництва релігійна організація має через реалізацію проєкту свічкарні.

Свічкова майстерня пройшла два етапи свого «життя». Дев’ять років тому чеські друзі передали організації обладнання для виготовлення свічок. «У нас діє спільнота «Віра і Світло», яка покликана допомагати спілкуватися людям з особливими потребами. Моя добра колегиня запропонувала залучити їх до роботи у майстерні. І я підтримав таку ідею», – ділиться пан Ференц. Один чоловік з Вишкова, який мав дитину-аутиста, зголосився надати спустілий батьківський будинок під майстерню. Таким чином він почав займатися свічкарнею. Але через хворобу змушений був продати будинок і виїхати на лікування в Угорщину. Настала певна пауза у реалізації проєкту. Пів року тому свічкарня відновила свою діяльність, але вже у Хусті. Карітас-Спес вдалося винайняти та зробити ремонт приміщення, що належить тутешній церкві. Зараз з п’ятнадцятьма людьми з особливими потребами працює молода творча дівчина Андріана.

«Я скажу так: свічкарня є дотаційна, але ми маємо розроблений бюджет її функціонування на цілий рік. Свічки ми раніше продавали навіть за кордон. Сьогодні плануємо реалізовувати їх через приватного підприємця. Але фінанси не головне, бо гроші знайти завжди можна. Основне, що нам вдається розвиватися і допомагати усім людям з особливими потребами. І не тільки їм», – говорить Ференц Фегер.

Місяць інклюзії в Українській соціальній академії триває — найближчим часом ми поділимося найцікавішими кейсами соціальних підприємств, які допомагають соціально вразливим групам людей. Детальніше дізнатися про те як релігійна організація може створити та розвинути соціальне підприємство можна на програмі Пасторальний менеджмент.