Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Десять сутнісних блоків для розвитку парафіяльного управління

Десять сутнісних блоків для розвитку парафіяльного управління

Сучасна релігійна організація повинна мати добре налагоджене управління. Саме це допомагає вижити в кризових ситуаціях. На жаль, часто під поняттям «управління» однозначно розуміють збір коштів, при цьому надаючи певне негативне значення. Але що насправді лягає в основу ефективного управління релігійною організацією? Чи можна при цьому на фінансовий аспект зовсім не зважати?

Духовна основа управління

Управління – це розвиток потреби в наданні, а не просто надання потреби. Щоб релігійна організація виконувала свою місію та повноцінну діяльність необхідно, з одного боку, бути духовним місцем, а з іншого, стати організацією управління. Останнє спричиняється до щасливого наслідку – жертводавці релігійної організації і донори стають щедрішими у наданні свого часу, таланту і матеріальних цінностей.

Надання пожертв як форма служіння є таким же духовним, як молитва, або відвідування хворих. Збирання пожертв – це конкретний спосіб сприяти Царству Божому. Це також заклик до навернення шляхом запрошення випробувати новий спосіб відношення до своїх фінансових ресурсів. Перефразовуючи автора книги “Духовність фандрайзингу” Анрі Дж. М. Нувена, “керівники релігійних організацій повинні говорити своїм жертводавцям та донорам, що ми не просто хочемо ваших пожертв. Ми хочемо, щоб ви познайомилися з нами, ми хочемо, щоб ви також брали участь у побудові спільноти віри і місії”.

Сутнісні блоки парафіяльного управління

Якщо релігійна організація справді хоче володіти інструментом хорошого управління та менеджменту, їй необхідно визначити для себе 10 фундаментальних принципів побудови ефективного управління.

1. Будьте привітною релігійною організацією, яка наполегливо працює над реалізацією власної місії

Основним принципом отримання коштів є те, що люди дають людям, а організація організації. Стійке дарування вимагає почуття відданості громаді. Релігійна спільнота повинна використовувати кожну можливість, щоб бути привітним, громадським центром, місцем, до якого прагнуть долучитися люди і донори. Це може включати реалізацію соціального підприємництва, проведення соціальних заходів, таких як обідні вечори, фестивалі, конкурси тощо.

2. Зробіть зв’язок між духовністю та пожертвуванням

Найщедріші жертводавці і благодійники релігійної організації, як правило, мотивуються своїми стосунками з Богом, а не почуттям провини чи обов'язку. Управління повинне бути націлене на формування у них думки про те, яку роль відіграють у їхньому житті фінанси. Адже, за словами Папи Римського Франциска, милосердя нікого не залишає позаду, лише спільність – запорука майбутнього.

3. Допоможіть жертводавцям розвинути ставлення до достатку, а не дефіциту.

Коли панує Божа праведність, є достаток для всіх. На жаль, ми живемо у споживчому суспільстві, яке дивиться на світ через об'єктив дефіциту, з обмеженими ресурсами, за які потрібно боротися. Результат – тенденція зосереджуватися на власному виживанні. Переважають егоїзм та особисті інтереси.

Ісус навчав, що прагнення спочатку царювання Бога забезпечить нам усе, що нам справді потрібно.

4. Підкресліть, що ваша організація має місію і вона не є просто постачальником релігійних товарів та послуг

Пов'язане з розвитком ставлення до достатку – це запорука того, щоб релігійна організація була орієнтована на місію, а не на потреби. З цією думкою пов'язане те, як керівництво релігійної організації бачить бюджет. Жертводавці, основним завданням яких є вкладення частки у бюджет, не будуть такими щедрими, як ті, хто бачив і розділяє місію та бачення релігійної організації.

5. Керівник та інші лідери організації повинні моделювати належне управління

Важливим фактором виконання цього принципу є дотримання керівником релігійної організації, її команди в цілому найвищих стандартів доброчесності та відповідальності в управлінні фінансовими активами організації. Також ефективне керівництво можливе лише за умов, коли самі жертводавці, благодійники матимуть і право і відповідальність у прийнятті рішень релігійної організації. Папа Римський Бенедикт XVI часто посилався на "співвідповідальність між духовенством та мирянами за добробут".

Освіта, зобов’язання, служіння, а не волонтерство

6. Створіть комітет з управління релігійною організацією

Запровадження якісного управління релігійною організацією – важкий і трудоємкий процес. Для цього доречно створити спеціальний комітет, членами якого можуть бути і жертводавці і члени управлінської команди організації. Це буде свідченням того, що думка і бачення жертводавців є важливою в управлінні релігійною організацією, а вона відкрита до співпраці, діалогу і реалізації місії.

7. Очікуйте, що жертводавці візьмуть на себе зобов’язання

Функціонування релігійної організації потрібно реалізовувати через ступінь фінансової прихильності, яку керівники очікують від своїх благодійників і донорів. Щоб згладити опір чи непорозуміння у фінансовому питанні керівники можуть творчо його вирішити. Наприклад, провести тиждень «Милосердя прихильників», «Вечерю вдячності», організувати конкурс, який може згуртувати меценатів щодо збирання грошей.

Дедалі популярнішим способом залучення фінансових ресурсів є електронні перекази. Жертводавці можуть домовитися зі своїм банком про автоматичне перерахування коштів з їх рахунку на рахунок релігійної організації.

8. Ставтеся до пожертв, часу і талантів жертводавців, як до служіння, а не як до волонтерської діяльності

Своїм жертводавцям завжди потрібно демонструвати, що вони займаються служінням. Те, що вони роблять для вашої релігійної організації є важливим і цінним. Донори і меценати постійно залучені і включені у діяльність організації, тому вони точно не є волонтерами. Вони свого роду служителі, діючі члени організації і її управлінської команди. Сприйняття саме таких своїх функцій і ролей не є одномоментним актом. Справді, спочатку благодійники можуть на добровільних засадах долучитися до релігійної організації. Але з часом вони запалюються місією організації і стають щедрими постійними фінансовими вкладниками.

9. Включіть керівництво як ключовий компонент планування

Кожна ланка релігійної організації повинна бути залучена до загального планування. Визначивши управління як основну мету, ви вказуєте на його важливість та надсилаєте повідомлення всій організації про це. Щоб управління було успішним, воно повинно пронизувати кожен аспект життя релігійної організації.

10. Навчайтеся управлінській освіті

Для того, щоб релігійна організація володіла управлінською структурою, вона повинна працювати над впровадженням управлінської роботи цілий рік. Управлінню необхідно навчатися і керівникам організації і її команді.

Успішними релігійними організаціями можуть стати лише ті, які постійно навчаються. Особливо важливо це під час економічної кризи. Здобуті управлінські вміння допоможуть протистояти викликам та мати більший запас міцності фінансових і духовних ресурсів.
Сьогодні вперше в Україні стартує комплексна програма індивідуального консультативного супроводу для релігійних організацій, «Команда професіоналів», яка має на меті допомогти підвищити самоздатність та стійкість релігійних організацій. Програма реалізується за підтримки благодійного фонду “Renovabis” в партнерстві з Українською соціальною академією. Завдяки індивідуальному консультаційному підходу кращі бізнес-практики будуть внесені в роботу релігійних організацій. Детальніше ознайомитися з програмою можна на сайті платформи «Стратегічного розвитку і менторської підтримки релігійних організацій» за посиланням http://do-good.tilda.ws/

Зображення: UKH
Українська аналітика Чотири ночі нашого спасіння: Сотворення В історії людства настають моменти, коли сонце вже не дає свого світла, і на землю опускається густа темрява. І тоді здається, що Бог через наші гріхи покинув нас назавжди і ми залишилися напризволяще серед глибокої ночі. Проте з Біблії нам відомо, що саме вночі Господь робив найважливіші справи в історії спасіння і нашого життя. Наприклад, створив людину.