Керівник релігійної організації – це та постать, від мудрості якої залежить успіх виконання стратегічних цілей та місії. Як досягти успіху та що потрібно знати про ефективне організаційне лідерство керівникові релігійної організації?
Шість стилів організаційного лідерства як основа успіхуЩоб уникнути неефективного організаційного лідерства, керівники повинні розуміти переваги та недоліки шести стилів лідерства. Керівник релігійної організації насамперед повинен запитати, який стиль лідерства найкращий у тій чи іншій ситуації. Наступні питання повинні ініціювати рефлексивне мислення щодо того, який стиль підходить: Чи визначена проблема потребує негайних дій зі сильним лідерством? Чи потрібна ситуація мотиваційного лідерства? Чи потрібна ситуація консенсусу? Чи є потреба у високих стандартах продуктивності? Відповіді на вказані запитання керівникам релігійних організацій допоможе знайти платформа «Стратегічного розвитку і менторської підтримки релігійних організацій», яка створена за підтримки благодійного фонду Renovabis та Української соціальної академії.
Загалом існує п'ять основних лідерських практик, які сприяють змінам: 1) оскарження процесу (статус-кво); 2) надихаюча спільна візія; 3) дозвіл інших діяти; 4) моделювання способу; 5) заохочення серця. Все це передає почуття довіри та поваги, впливаючи на людей, щоб досягти намічених результатів. Послуговуючись ними, керівник завжди викликає почуття вдячності, оптимізму, свободи вдосконалення та просування, мотивації, відчуття долученості.
Використання стилю який не відповідає певному проєкту чи групі людей, лише знівелює добрі наміри керівника.
Керівництво через примус, авторитет і партнерство
Стиль 1: Вимагати негайної поступливості: керівництво примусом
Примушувати – означає досягти чогось силою, що виражається словами: "Робіть те, що я вам скажу". Чомусь керівництво примусу здається перевагою деяких керівників. Хоча керівник повинен демонструвати сильне лідерство, примусове керівництво рідко є корисним і частіше викликає дискомфорт у працівників організації та громаді загалом. В екстремальних ситуаціях (наприклад, надзвичайна ситуація, теракт або стихійне лихо), примусове керівництво може виявитися корисним лише тоді, коли воно застосовується з любов'ю та розсудом.
Стиль 2: Мобілізація людей до реалізації візії: авторитетне керівництво
Авторитетного лідера можна охарактеризувати фразою: «Піди зі мною». Цей лідер – це впевнений у собі каталізатор змін. Такий стиль найкраще працює, коли зміни потребують нового бачення або коли потрібно зреалізувати чітку ціль, стратегію організації.
Складаючи окремі завдання в рамках певної конкретної масштабної місії, авторитетний керівник визначає стандарти, які обертаються навколо бачення її досягнення. Авторитетний лідер приймає рішення, але надає людям свободу впроваджувати інновації, експериментувати та приймати обчислені ризики. Однак, будучи занадто цілеспрямованим, такий керівник може не помітити або забути людей у процесі досягнення цілей.
Стиль 3: Створення гармонії та емоційних зв’язків: партнерське керівництво
Партнерський лідер часто використовує фразу «Люди йдуть першими». Сильні сторони цього лідера – це співпереживання, побудова відносин та спілкування. Партнерське керівництво найкраще працює, щоб вилікувати розриви в команді або мотивувати людей. Це лідер, який прагне подбати про співробітників і створити гармонію серед них. Він веде за собою, будуючи міцні емоційні зв’язки, а потім отримує переваги такого підходу, а саме шалену вірність та відданість. Стиль також помітно позитивно впливає на спілкування. Вони діляться ідеями; вони діляться натхненням.
Лідер, що запитує, спонукає, розвиває
Стиль 4: Формування консенсусу через участь: демократичне лідерство
Типова фраза демократичного лідера: «Як ви думаєте?». Цей лідер є прикладом співпраці, лідерства в команді та спілкування. Сила цього стилю полягає в тому, що багато людей беруть участь у процесах прийняття рішень. Дехто буде розглядати цей стиль із занепокоєнням, оскільки рішення не приймаються швидко чи ефективно.
Стиль 5: Встановлення високих стандартів: спонукальне лідерство
«Зробіть так, як я – зараз», – спонукає лідер. Встановлюючи високі стандарти продуктивності, спонукаючий стиль відзначається сумлінністю, ініціативністю та прагненням до досягнення. Цей стиль найкраще працює тоді, коли мета – отримати швидкі результати. Лідер встановлює надзвичайно високі стандарти продуктивності. Він націлений, щоб робити справи краще і швидше. Чітко визначає поганих виконавців і вимагає від них більше.
Керівник, який є лідером, що спонукає, має тенденцію входити в релігійну організацію з певними цілями і залишатися на короткий проміжок часу.
Стиль 6: Розвиток майбутніх лідерів: тренерське керівництво (коучинг)
Основними компетенціями тренера-лідера є емпатія, самосвідомість та здатність розвивати інших. Влучна фраза тренера-лідера: «Спробуйте це». Цей стиль найкраще працює, як спосіб допомогти працівникам покращити продуктивність або розвинути довгострокові сильні сторони. Керівник релігійної організації, який використовує цю стратегію, повинен побудувати довірчі відносини, які будуються на визнанні необхідних удосконалень та готовності вирішити проблеми.
Іноді для досягнення оптимальних результатів можна комбінувати елементи різних стилів. Керівництво – це також важка праця. Як говорить Святіший Отець Франциск: «Праця – я повторюю, – це в різних формах притаманна людській особистості. Вона виражає гідність людини, істоти, створеної на подобу Бога. Тому говоримо, що праця – свята…»
Інвентар лідерства: який він?
Компендіум Соціальної доктрини Церкви наголошує, що соціальне пастирське служіння Церкви – це жива і конкретна діяльність Церкви, яка свідома своєї пастирської місії в соціальній, економічній, культурній і політичній сферах життя. Бути добрим лідером – означає виконувати це служіння.
Керівники повинні оцінити свій інвентар ключових характеристик. Насамперед, бачити переконливу потребу. Ефективне організаційне лідерство покращується шляхом вивчення громади та виявлення її потреб. Після виявлення потреб, необхідно розробити план дій.
Керівники релігійної організації повинні бути співчутливими лідерами. Роблячи це, вони забезпечують: любов і відданість, мудрість і добрий розсуд, авторитет (дбайливий і корисний вплив), добро, рівність.
Потрібно пам’ятати, що великі лідери відтворюють стратегії лідерства Ісуса Христа.
Більше про те як ефективно застосовувати інструменти лідерства для розвитку релігійних організацій можна дізнатися на програмі стратегічного консультування для релігійних організацій«Команда професіоналів».