Тебе навіки возвеличувати будемо: Зцілення хворих, Притулок грішників

Заклик «Зцілення хворих» теж має біблійне, патристичне та літургійне підґрунтя. Культ Марії, шанований під цим титулом, розвинувся наприкінці XVI ст. за участі св. Камілла Лелліського, засновника камілліанців. У римському костелі св. Марії Магдалини віками вшановується образ Діви Марії Зцілення хворих.

Біблійним джерелом цього титулу Матері Божої є пророцтво Малахії про день Господній: «Бо ось надходить день, неначе піч палає. Тоді всі горді й усі злочинці будуть спалені, мов солома, і спалить їх той день, що прийде, – говорить Господь сил. (...) – Для вас же, що боїтеся імені мого, зійде сонце правди, і в його промінні буде спасіння». (Мал 3, 19-20)

Другий вірш цього пророцтва повторюється у пісні Захарії (Лк 1, 78): Йоан Хреститель оглядатиме схід цього Сонця, яке невдовзі заясніє людству. Так само як сонячне проміння приносить оздоровлення хворим, так Ісус принесе спасіння віруючим у Нього. Численні зцілені, що описані у Євангелії, знаменують Його владу над гріхом. Бо цей гріх – причина всілякого зла у світі. Однак Божий Син не прийшов скасувати страждання та зробити рай на землі. Лише у новому Єрусалимі, де Бог мешкатиме зі Своїм людом, настане повнота щастя: «І витре кожну сльозу з очей їхніх; і смерті не буде більше, ні скорботи, ні плачу, ні болю не буде більше, бо все попереднє минуло». (Одкр 21, 4)

Новий Єрусалим – це прославлена церква, спільнота спасенних. Першою представницею цієї спільноти є внебовзята Марія. Як у Матері Того, у чиїх «променях є спасіння», віряни благають про зцілення хвороб тіла та духу. Так молився до Неї св. Герман із Константинополя, один із східних Отців Церкви: «О Пані, Ти єдина моя втіха від Бога. Ти божественна роса на палаючий жар моєї душі, що спливає краплями на моє сухе серце, ти є найяскравішим світильником у моїй темній душі, провідницею в дорозі, силою у слабкості, одягом, що ховає мою наготу, багатством моєї убогості, ліками на мої невиліковні рани, втіхою для моїх сліз, кінцем моїх благань, відверненням нещасть, полегшенням болю, розв’язанням вузлів, надією спасіння. Вислухай мої прохання!» (TMB 1,169)
Кожен гріх – хвороба душі. Часто саме гріх є причиною тілесних хвороб. Церква, взиваючи Марію як «Зцілення хворих» після цього заклику одразу звертається до Неї як «Прибіжища грішників».

Отці Церкви у своїх текстах часто підкреслювали співучасть Матері Божої у спасенному ділі Сина. Св. Єфрем назвав Її «солодкою втіхою покутуючих», св. Августин «єдиним прибіжищем грішників», а св. Йоан Дамаскин – «безпечним притулком грішників».

Кожен гріх вносить темряву в душу людини, розриває наш зв’язок із Богом. Людина почувається погано, бо темрява не може переносити ясності. Саме для того Бог став людиною, аби людина повірила у Боже милосердя. Однак і Втіленого Бога часом боїмося, цей страх у нас підсилює диявол. Тому Бог дав нам Матір, покірну дівчину з Назарета, аби ми до Неї вдавалися в наших гріхах і страхах, а Вона своєю чергою привела би нас до джерела милосердя, до Свого Сина.

Недивно, що вже у VIII ст. в одній зі своїх молитов патріарх Константинополя св. Герман молився в одній зі своїх гомілій так: «Ти, Найчистіша Пані, повна доброти і милосердя, потіха християн, прибіжище грішників, не залишай нас сиротами без опіки!» Своєю чергою св. Бернард із Сієни підкреслює, що «як сатана кружляє, шукаючи, кого б поглинути, так Марія ходить і шукає, кому би поспішити на допомогу».

Маріє, підтримуй усіх, хто падає, неустанно вказуй хворим тілесно і духовно милосердя Свого Сина. Покажи їм, що Бог не хоче смерті грішника, а хоче, щоб він навернувся і мав життя.

Диякон Яцек Ян Павловіч, переклад КМЦ 

Зображення: PCh24