Далеко і водночас близько коло святого Папи Йоана Павла ІІ

Наближається 100 річниця народження святого Папи Йоана Павла ІІ. Ця річниця викликає в мене особисто багато спогадів, пов’язаних з його особою. Якщо хтось питав би мене, чи я мав нагоду особисто зустріти Папу, торкнутися його, привітатись, то мушу сказати – такого у мене не було. Немає у мене фотографії, на якій я поряд з Йоаном Павлом ІІ. Однак зберігаю в серці такі спогади, що дозволяють мені відчувати його близькість, неодноразово ці спогади приводять мене до глибокого зворушення.

Як я дивився на Йоана Павла ІІ, будучи дитиною

Зі свого дитинства зберігаю невиразний спомин про єпископа, який приїжджав до Кальварії Зебжидовської на урочистість Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. Там був родинний дім моєї мами, ми їздили туди на канікули до бабці. Кардинал Кароль Войтила виходив з машини за два, три кілометри перед монастирем, щоб пройтися між людьми, але часто бувало, що посеред натовпу, який починав тиснути на нього, чоловіки в народному вбранні брали його на руки і несли до храму. У моїй дитячій пам’яті зберігся один такий момент.

Другим спомином є образ мами, яка біля радіоприймача почула в новинах про обрання Кароля Войтили Папою Римським, та її крик: «я знала, я знала». Мамі хотілося сказати, що десь в серці з’явилася така думка, що «наш єпископ», цей самий, з чиїх рук вона отримала таїнство Миропомазання, міг би стати Папою Римським. Мені було 8 років. Коли наступного року відбулося перше паломництво Папи до Польщі, дивувався, що бабця плаче, дивлячись телевізор, а мама пояснювала мені, що це чудо, що можна побачити уривок Святої Меси по телевізору. Подруга моєї мами запропонувала поїхати на гору Святої Анни на зустріч з Папою. Запам’ятав втому з приводу дуже раннього підйому, потім багатокілометрової подорожі на місце Євхаристії та численний натовп. З висоти плечей мами, коли мене підносила, дивився з далекої відстані на Папу, як маленьку точку на фоні великого натовпу.

Дуже сильним спогадом, хоча ще також дитячим, – була звістка про замах на Папу в 1981 році. Драматичні слова моєї мами, яка була задіяна в організації «Солідарність»: «тепер нас знищать». Декілька днів пізніше помер кардинал Стефан Вишинський – кардинал «скеля», об яку розбивалися всі намагання комуністичної влади знищити Церкву, а в грудні цього самого року був введений воєнний стан.

Будучи школярем, я дуже любив читати книжки. Записаний був у три бібліотеки і регулярно брав у них книжки. Найчастіше читав паралельно дві або три книжки. У мене була своєрідна система: одна книжка цілковито для розваги: пригоди на Дикому Заході або подорожі, одна книжка історична або про щось з астрономії чи природи і одна набожна. З цих останніх найбільш любив біографії. Посеред них декілька тижнів товаришувала мені біографія Кароля Войтили, написана його другом з семінарії отцем Мечиславом Малінським. Мене захоплювала його історія, різноманітність зацікавлень: театр, спорт, природа, філософія, марійна набожність, праця в кар’єрі, потім його вміння розпоряджатися часом.

Спогади про Папу з років моєї чернечої формації

Коли вступив до монастиря, під час новіціату мали ми можливість допомагати під час паломництва Папи у Вадовіцах, в 1991 р., але трансляції зустрічі молоді в Ченстохові ми дивилися по телевізору, тому що це був новіціат – перший рік привчання до життя в монастирі. З радістю усвідомлюю, що мав нагоду тричі брати участь в папських богослужіннях, пов’язаних зі святими. Перший раз це була канонізація нашого співбрата босого кармеліта св. Рафаїла Каліновського. Як семінаристи ми поїхали до Рима в 1991 році. Нас було багато – на двох перших курсах семінарії більше 40 чоловіків. Я вперше був у Римі. Євхаристія відбулась в Базиліці святого Петра. Тоді до Папи ми були ближче, але оскільки нас було багато, я не потрапив у групу, яка могла ближче підійти до Папи.


Роки мого навчання на священика співпадали з часом, коли Папа Йоан Павло ІІ випускав свої великі твори. Професори почувалися зобов’язаними до того, щоб своє навчання актуалізувати у світлі слів Папи. Так було передусім з великими Енцикліками з моральною тематикою. Коли ми починали курс моральної теології, була опублікована енцикліка «Veritatis splendor» про основні принципи морального вчення Церкви, коли курс біоетики Папа написав «Evangelium Vitae» – у якій висвітлює велику небезпеку утилітарного підходу до цінності життя. Для занять про екуменізм підручником стала екуменічна енцикліка «Ut unum sint».

У рік моїх свячень, у 1997 році, відбувалося чергове паломництво Йоана Павла ІІ на батьківщину. Я дуже прагнув бути на одній із зустрічей, які очолював понтифік. Вирішив поїхати на екуменічну зустріч Папи з представниками різних конфесій у Вроцлаві напередодні моєї приміції у парафії.

Далі буде...