1 березня Церква згадує святого Альбіна з Анже, покровителя ув’язнених

504 року Альбіна обрали абатом, і це служіння він ніс 25 років. Наполягав на дотриманні в монастирі уставу святого Августина, поглиблюючи духовне життя братів, і сам був взірцем скромності, аскетизму, лагідності й непохитності у важливих питаннях. Альбін сміливо захищав і проголошував віру.

529 року його обрали єпископом міста Анже, й Альбін, хоча й не хотів цього, цілковито присвятив себе виконанню пастирських обов’язків. Піклувався про вбогих, сиріт і вдів, а особливо – про ув’язнених: дбав про їхнє визволення молитвою, переговорами і грошима.

Запроваджував церковну дисципліну на підлеглих йому теренах і намагався поширювати побожність, ґрунтовану на десяти заповідях, у всіх прошарках суспільства. Зокрема, боровся проти близькоспоріднених шлюбів, поширених серед аристократії, і з цього приводу навіть брав участь в Орлеанських синодах (538, 541 і 549 роки), на яких засудили такі практики й повернули церковну кару за них.

Святий Альбін мав від Бога дар зцілення. За переказами, він оздоровив паралітика, воскресив дитину й повернув зір сліпому. Товаришував зі святим Цезарієм Арльським, мав добру славу серед людей, але правдивістю й непохитністю здобув собі й неприятелів, які скоїли замах на його життя. Помер 550 року в Анже. Його культ швидко розійшовся по Франції, Англії, Німеччині та Польщі.

Зображають святого в чернечому або єпископському вбранні.

Покровитель Анже, ув’язнених, захисник від загрози дитячої смерті й розбійницького нападу.

Упорядкувала Юлія Бойко