Прощаючись з Японією, Святіший Отець залишив «домашнє завдання» своїм співбратам-єзуїтам та провадженому ними академічному осередкові.
Про це пише Vatican News.Останній день в Японії Папа Франциск провів у єзуїтському середовищі. Попрощавшись вранці, 26 листопада 2019 року, з Апостольською нунціатурою, що стала для нього гостинним домом під час перебування в цій країні, він приїхав до Університету «Sophia» в Токіо, першого католицького університету в Японії. Заснований 1913 року єзуїтами, станом на сьогодні цей навчальний заклад належить до найкращих у країні. Серед 13 тисяч студентів десяту частину становлять іноземці, а 1400 викладачів походять із понад 20 країн світу.
Прибувши до осередку, Святіший Отець, насамперед, відслужив у каплиці Святу Месу з членами Товариства Ісусового, після чого поснідав в єзуїтській колегії, спілкуючись із співбратами. Відвідавши також хворих і похилих віком священників, у супроводі Провінційного настоятеля японських єзуїтів і Великого канцлера Університету, Папа прибув на зустріч з академічною спільнотою.
Творити дедалі людяніше суспільство
Оскільки це була остання велелюдна зустріч цієї Апостольської подорожі, Святіший Отець розпочав зі слів вдячності за можливість здійснити цей візит. Він зауважив, що хоч християни є меншістю в Японії, їх присутність тут відчувається. «Я особисто можу підтвердити загальну пошану до Католицької Церкви, і сподіваюся, що ця взяємопошана в майбутньому зростатиме», – сказав він, зауваживши, що незважаючи на порядок й ефективність, якими позначене японське суспільство, тут відчувається прагнення «чогось більшого», глибоке «прагнення творити щоразу більш гуманне, співчутливе й милосердне суспільство».
Папа відзначив, що навчання та медитації є частиною кожної культури, й японська культура може пишатися «своєю давньою й багатою спадщиною», засвідчивши здатність «поглинати і передавати знання». І щоб наукові осередки могли й надалі відігравати важливу роль у сучасній культурі, необхідно зберегти їхню автономність і свободу.
У пошуках мудрості
Як підкреслив Глава Католицької Церкви, для того, щоб «конструктивно й ефективно розпоряджатися ресурсами», людина завжди потребувала Мудрості. В «суперницькому та технологічному суспільстві» цей університет, за його словами, повинен бути «не лише осередком інтелектуального формування», але місцем, в якому «можуть набирати форми краще суспільство й майбутнє, багатше надією». А «типова для азійських культур» любові до природи повинна вилитися в «розумну й передбачливу турботу про захист» нашого спільного дому, запропонувавши новий підхід, спроможний «підважувати будь-які спроби спрощення з боку технократичної парадигми».
Зберегти гуманістичну ідентичність
«Університет “Sophia” завжди вирізнявся своєю гуманістичною, християнською та міжнародною ідентичністю. Від самого свого заснування, університет був збагачений присутністю викладачів з різних країн, навіть тих, які перебували в стані конфлікту між собою. Але всіх об’єднувало прагнення віддавати все найкраще японській молоді», – підкреслив Святіший Отець, висловивши впевненість у тому, що цей аспект лише посилюватиметься, аби «великий технологічний поступ сьогодення міг бути поставлений на служіння більш людяній, справедливій та екологічно відповідальній освіті».
Крім того, за словами Папи, спадщина святого Ігнатія Лойоли, на якій спирається університет, повинна спонукати «як викладачів, так і студентів», творити атмосферу, що сприятиме розпізнаванню. «Жоден студент цього університету не повинен отримувати диплом, не навчившись вільно та відповідально обирати те, про що в сумлінні знає, що воно найкраще», – підкреслив Глава Католицької Церкви, заохочуючи ставати «рішучими захисниками безпорадних» та відзначатися чесністю, яка дуже потрібна в той час, коли слова й учинки часто є фальшивими чи недоречними.
Особлива увага до молоді…
Святіший Отець згадав у цьому контексті про те, що «Загальні напрямні апостольської праці», прийняті Товариством Ісусовим, наголошують на важливості супроводу молоді, до якого покликані всі єзуїтські структури. Також і Вселенська Церква «з надією та зацікавленням дивиться на молодь всього світу». «Ваш університет у своїй цілості, – сказав Папа, – покликаний зосередитися на молоді, що повинна бути не лише адресатом кваліфікованого освітньо-виховного процесу, але також брати в ньому участь, пропонуючи свої ідеї, поділяючи бачення та сподівання майбутнього».
… і до вбогих
За словами Папи, «християнська та гуманістична традиція» цього університету повністю співзвучна із ще однією із «Загальних напрямних», що заохочую прямувати вперед пліч-о-пліч з убогими й марґіналізованими. Він підкреслив, що університет повинен бути здатним «поєднувати те, що соціально та культурно може сприйматися як відокремлене».
«Якісна університетська освіта, замість того, щоб сприйматися як привілей небагатьох, повинна супроводжуватися усвідомленням того, що її учасники є служителями справедливості та спільного блага, кожен у своїй сфері покликаний розвивати це служіння», – підкреслив Святіший Отець.
Прощання
«Дорогі юнаки й дівчата, викладачі та всі, хто працює в Університеті “Sophia”. Нехай же ці роздуми й наша сьогоднішня зустріч принесуть плоди у вашому житті та в житті цієї академічної спільноти. Господь та Його Церква розраховують на вас, як на головних дійових осіб місії шукати, знаходити та поширювати божественну Мудрість, даруючи радість і надію сучасному суспільству», – побажав на завершення Папа. З університету він від'їхав до аеропорту.