Папа до постраждалих у Фукусімі: Перемогти культуру байдужості

Про це пише Vatican News.

Ніхто не «відбудовується» сам, важливо знайти приязну, братерську руку, що допомагає підвестися, повертаючи надію. На цьому наголосив Папа Франциск, зустрічаючись у понеділок, 25 листопада 2019 року, з постраждалими від «потрійної катастрофи». Так у Японії називають серію подій, що уразили регіон Тохоку: сильний землетрус, викликане ним цунамі та аварія на першій Фукусімській АЕС.

У розташованому поблизу нунціатури конгрес-центрі «Хандзомон» Глава Католицької Церкви зустрівся з людьми, які страждають не лише від наслідків природної та техногенної катастроф, але й через відкинутість. Бо хоч вони й отримують необхідну допомогу, але задля панівної в суспільстві ментальності зазнають упередженого ставлення.

Єднання в молитві

«Ця зустріч з вами є важливим моментом мого візиту до Японії», – сказав Святіший Отець, вислухавши свідчення трьох постраждалих. За його словами, «потрійна катастрофа» уразила не лише префектури Міяґі, Івате та Фукусіму, але «всю Японію та її мешканців». Тож посилаючись на Мацукі, який завершив своє свідчення запрошенням до молитви, Папа закликав вшанувати хвилиною мовчання й піднести молитву за понад 18 тисяч загиблих, за їхні родини та за тих, які ще досі вважають пропалими безвісті.

Вдячність

Далі Глава Католицької Церкви скерував слова вдячності на адресу місцевих адміністрацій, організацій та людей, які трудяться над відбудовою і над полегшенням становища понад 50 тисяч евакуйованих людей. Він подякував за готовність, з якою численні люди в Японії та в світі мобілізувалися, поспішаючи з допомогою постраждалим. Але важливо, щоб ці ініціативи тривали і далі, бо як прозвучало під час свідчень, сьогодні чимало постраждалих почуваються забутими, в той час як проблеми для вирішення є тривалими.


Солідарність

«Без основних ресурсів, таких як їжа, одяг та притулок, неможливо вести гідне життя й мати необхідний мінімум для того, щоб спромогтися на відбудову, яка, в свою чергу, потребує солідарності й підтримки з боку спільноти. Ніхто не “відбудовується” сам по собі, ніхто не може самостійно розпочати все наново. Важливо знайти приязну, братерську руку, спроможну допомогти наново підвести не лише міста, але й погляд і надію», – сказав Папа, відзначивши той факт, що японський народ засвідчив, що «здатен об’єднатися в солідарності, терпеливості, наполегливості та витривалості». Адже «якщо нічого не робитимемо, то й результат буде нульовим, а коли зробиш крок, то пройдеш вперед на один крок».

Взаємопов’язаність

Буддійський священик Токуун у своєму свідченні поставив запитання про те, якою повинна бути відповідь і на інші проблеми, які нас стосуються. В цьому контексті Святіший Отець підкреслив, що їх не можна «розглядати відокремлено», не сприймаючи як частину «ширшої мережі». Такі явища як війни, біженці, голод, економічна нерівність та екологічні проблеми є взаємопов’язаними.

«Я думаю, що першим кроком, крім сміливих і важливих рішень щодо використання природних ресурсів, й, зокрема, щодо майбутніх джерел енергії, є трудитися над тим, щоб будувати культуру, здатну подолати байдужість. Одним із лих, що завдають нам найбільшого удару, є культура байдужості», – зазначив Глава Католицької Церкви.

У цьому контексті, посилаючись на наслідки аварії Фукусімської АЕС, Папа додав, що крім стурбованості наукового й медичного характеру, слід провести «величезну роботу задля відновлення суспільних зв’язків», бо поки вони не будуть відновлені у місцевих громадах й люди не повернуться до безпечного й стабільного життя, проблему Фукусіми не можна вважати вирішеною. Це також спонукає замислитися над майбутнім атомної енергетики.

Відповідальність

За словами Святішого Отця, наша епоха «зазнає спокуси» зробити технологічний поступ виміром загальнолюдського поступу. Але такий підхід веде до спрощення, що торкається всіх сфер нашого суспільства. Тож важливо зупинитися та замислитися над тим, ким ми є, ким хочемо бути і який світ хочемо залишити тим, хто прийде після нас?

«Коли думаємо про майбутнє нашого спільного дому, ми повинні усвідомлювати, що не можемо приймати суто егоїстичні рішення, що на нас лежить відповідальність перед майбутніми поколіннями. В цьому сенсі від нас вимагається обирати покірний і стриманий стиль життя, що відповідатиме нагальним викликам, які ми покликані долати», – підкреслив Папа.