Папа до влади Японії: Для братерського світу потрібна культура діалогу

Про це пише Vatican News.

Для будування справедливішого та братерського світу потрібна культура зустрічі й діалогу, позначена мудрістю, далекоглядністю та широтою горизонтів. На цьому наголосив Папа Франциск, завершуючи третій день Апостольської подорожі до Японії зустріччю з представниками влади та дипломатичного корпусу.

Ввечері, 25 листопада 2019 року, після Святої Меси на стадіоні «Tokyo Dome», Глава Католицької Церкви прибув до урядової резиденції Прем’єр-міністра Японії Сорі-дайдзін-кантей, де спочатку відбулася приватна зустріч з Главою Уряду Сіндзо Абе. По її завершенні Папа та Прем’єр-міністр прийшли до великого залу, де обмінялися промовами.

Вікова історія діалогу

На початку свого слова Святіший Отець згадав про те, що «взаємини між Святим Престолом та Японією є дуже давніми», вкоріненими в пошані, яку мали до цих земель перші місіонери. Контакти, місії культурного й дипломатичного характеру, допомогли розвинути ці стосунки та подолати моменти напруження й труднощів. «Я прибув, аби утверджувати японських католиків у вірі, в їхньому заанґажуванні в милосердну любов до потребуючих та їхньому служінні країні, громадянством якої вони пишаються», – додав він, зазначивши, що гасло візиту «Захищати кожне життя» нагадує про важливість солідарності й підтримки наших братів і сестер перед обличчям будь-яких потреб.

Діалог – єдина зброя, гідна людини

«Йдучи слідами моїх попередників, прагну також і я благати Бога та запросити всіх людей доброї волі й надалі підтримувати й розвивати всі необхідні запобіжні посередництва для того, щоби в історії людства ніколи більше не повторилися знищення, спричинене атомними бомбами в Хіросімі й Наґасакі. Історія вчить нас, що конфлікти між народами й країнами, також і найсерйозніші, можуть знайти вирішення лише через діалог, єдину зброю, гідну людини й здатну гарантувати тривалий мир», – сказав Глава Католицької Церкви, висловивши переконаність у необхідності розглядати ядерне питання на рівні багатосторонніх стосунків.

Культура діалогу – запорука справедливого світу

За словами Святішого Отця, «культура зустрічі й діалогу, позначена мудрістю, далекоглядністю й повнотою горизонту» є суттєвим елементом будування «справедливішого й братерського світу». Він зауважив, що Японія визнала важливість розвитку особистих контактів у різних сферах, прикладом чого є, зокрема, «в олімпійському дусі, що згуртовує спортсменів усього світу на змагання, що не обов’язково ґрунтуються на суперництві, але на шуканні найкращого результату». Тож Олімпійські й Паралімпійські Ігри, що відбуватиметься наступного року в Японії, можуть причинитися до «зростання духа солідарності», що шукатиме блага всього людського ролу.

Діалог між релігіями – шлях до цінування моральних принципів

Далі Папа згадав про те, що протягом цих днів мав нагоду оцінити культурну спадщину, яку Японія зберегла та розвинула крізь століття, та «глибокі релігійні й моральні цінності», якими позначена ця «давня культура». В цьому контексті він вказав на те, що «добрі стосунки між різними релігіями є суттєвими не лише для майбутнього в мирі, але й для того, щоби навчити теперішні й майбутні покоління цінувати моральні принципи, що служать основою дійсно справедливого й людяного суспільства».

Діалог задля спільного дому

«Жоден відвідувач Японії не може не подивляти красу природи цієї країни, оспіваної крізь віки поетами й митцями, символізованої, насамперед, цвітінням сакури. Однак, тендітність квітки сакури нагадує нам про крихкість нашого спільного дому, якому загрожують не лише природні катастрофи, але й жадібність, визискування та спустошення, вчинене руками людини», – сказав Святіший Отець, звернувши увагу на те, що в той час, як міжнародна спільнота не поспішає дотримуватися зобов’язань, взятих на себе з метою захисту спільного дому, саме молодь вимагає від нас «сміливих рішень».

Солідарність на користь забутих

У цьому контексті Глава Католицької Церкви додав, що «цілісний підхід до захисту нашого спільного дому» повинен брати до уваги також і «екологію людини». Заанґажованість у захист спільного дому означає також долання «зростаючої» прірви між багатими й бідними в «глобальній економічній системі, що дозволяє небагатьом привілейованим жити в розкоші, в той час як більшість населення світу живе в бідності». Необхідне зростання усвідомлення «співвідповідальності між народами», а в центрі «соціальної, економічної й політичної діяльності» повинна стояти гідність людини. «Знаємо, що, врешті-решт, цивілізованість країни чи народу вимірюється не економічною могутністю, але уважністю до потребуючих, як також здатністю ставати плідними та сприяти життю», – додав він.

Кінцева подяка

«Тож коли мій візит до Японії наближається до завершення, ще раз висловлюю подяку за отримане запрошення, за щиру гостинність, з якою ви мене супроводили, і за великодушність усіх, хто причинився до його щасливого перебігу», – сказав на завершення Папа, висловлюючи підтримку всім зусиллям, спрямованим на те, аби творити суспільний порядок, «дедалі спроможніший захищати життя».

З урядової резиденції Святіший Отець повернувся до нунціатури. Так завершився передостанній день його 32-ї Апостольської подорожі. Вранці, 26 листопада, він здійснить візит до єзуїтського університету «Софія» в Токіо, а приблизно об 11:30 місцевого часу (4:30 – київського), відлетить до Риму.