Павло від Хреста (світське ім'я - Паоло Франческо Данеі) - святий Римо-Католицької Церкви, священик, монах, містик, засновник католицького чернечого ордену пасіоністів. Народився в місті Овада (Ovada), П'ємонт, в герцогстві Савойя, Північна Італія, помер у Римі, Італія.
Народився майбутній святий 3 січня 1694 р. у багатій родині торговця. У віці 19 років пережив духовне навернення, прочитавши «Трактат любові до Бога» святого Франциска Сальського.
У 1714 році римський папа Бенедикт XIII закликав добровольців вступати у венеціанську армію, щоб воювати з турками. Павло відправився до Венеції, щоб там вступити на військову службу. Через рік він усвідомлює, що військова служба йому не підходить. У цей час він захоплюється духовністю кармелітів. Перебуваючи під впливом священиків з чернечого ордену кармелітів, він приділяє велику увагу своєму духовному життю, проводячи наступні п'ять років в постійній молитві та суворій аскезі.
У віці 26 років він переживає духовне видіння: йому являється Діва Марія, яка подала йому чорне вбрання з вишитим на ньому білим хрестом і сказала, що він повинен заснувати нову чернечу конгрегацію, члени якої оплакували б Страсті Ісуса Христа. Після цих видінь Павло від Хреста починає просити у місцевого єпископа благословення на заснування нової чернечої громади. Він пише Статут для цієї громади, члени якої жили б у бідності та самотності, розважаючи над Страстями Господніми. Першим його сподвижником в організації нової чернечої громади став його рідний брат Іван Баттіста.
7 червня 1727 р.Б. римський папа Бенедикт XIII благословив Павла від Хреста на духовну діяльність, після чого брати починають проповідувати, мандруючи по всій Італії. Їхня старанність і прагнення жити в бідності привернуло до них безліч бажаючих вступити в нове чернече згромадження.
Перший монастир під керівництвом Павла від Хреста був заснований в 1737 році на горі Арджентаріо. Через деякий час Павло від Хреста був висвячений на священика і отримав право приймати бажаючих в заснований ним монастир. У цей час громада ченців вже налічувала 9 осіб.
Духовність пасіоністів, згідно Павла від Хреста, повинна складатися з двох елементів: суворої аскези і проповіді про Хрест Господній. Ченці ходили по навколишніх селах, розповідаючи мешканцям про Страсті Ісуса Христа.
Св.. Павло від Хреста був містично вельми обдарований і мав дар чудотворення. Його багате внутрішнє життя, особливо його містика страстей, що знаходилася під впливом Терези Авільської, Івана від Хреста, Франциска Сальського та Івана Таулера, сприяла тому, що він став одним з популярних проповідників свого століття. Свідоцтвом його духовного життя є його Diario spirituale, щоденник духовних вправ від 1720 р. і більш ніж 2000 листів, в яких розглядаються, головним чином питання пастирства.У 1769 році римський папа затвердив Статут нової чернечої конгрегації, яка отримала назву пасіоністи (від лат. Passio - страждаю).
Павло від Хреста помер 18 жовтня 1775 року. Незадовго до своєї смерті він також заснував жіночу гілку пасіоністів.
Прославлення
1 жовтня 1852 р.Б. Римсько-Католицька Церква зарахувала Павла від Хреста до лику блаженних, а 29 червня 1867 – папа Пій IX зарахував його до лику святих.
Джерело - Паломницький центр Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці