Облучини сестри Луції в абатстві сестер бенедиктинок

Сестра Тетяна, яка під час обряду отримала нове ім'я Луція прагне посвятити Богові свою молодість, красу і все те, чим Господь їх обдарував у житті. Вінок, який висів на руці – це символ світу – сестра відкинула його до підніжжя вівтаря, тим самим вона відкинула усе те, що приваблює і спокушує в світі. Усі розкоші світу, навіть дозволені, від цього моменту не будуть належати до неї, сестра відкидає їх ради любові до Бога, свого Возлюбленого, Розп'ятого – Ісуса Христа, котрому хоче віддати ціле своє серце. Лілія, котру тримала в руці є символом чистоти, як дар для Господа. Свічка – це символ віри та любові, у яких прагне зростати в своєму монашому житті заради свого Нареченого. Сестра ставить її на вівтар, на знак, що її серце буде спалюватися для Ісуса як та свічка на вівтарі.

Найважливішим моментом в обряді є обстригання та облачання в нові монаші шати. Сестра перед прийняттям шат віддає священикові квітку, що символізує любов, яку вона складає в дарі для Церкви. Обстригання волосся означає, що Бог звільнив її від старої людини і призначив на свою службу. Свою дівочу красу віддає в жертві для Бога. Прийняття монашої шати означає вхід в нове життя з Богом.

Підперізування поясом означає прийняття справедливості Бога, яка є першою сходинкою любові і чистоти, щоб Наречена Господа була гідна ввійти до Його помешкання. Накладання скапулярію – це прийняття солодкого ярма Господнього. Вельон є символом чистоти, послуху і приналежності до Бога.

С. Луція була дуже щасливою і цим заспокоювала своїх рідних та друзів, присутніх на урочистості, у яких під час обряду можна було побачити сльози, а сестри зі спільноти радісно вітали у своєму гроні нову новіційку.

с. Ернеста osb