Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів України
» » » Гомілія Митрополита Львівського архієпископа Мечислава Мокшицького під час єпископського рукоположення Едварда Кави OFMConv
14:59 Середа 0 145
21-06-2017, 14:59

Гомілія Митрополита Львівського архієпископа Мечислава Мокшицького під час єпископського рукоположення Едварда Кави OFMConv

Екселенції Отці Архієпископи та Єпископи!
Екселенції Отче Архієпископе Апостольський Нунцію!
Всечесні Отці!
Брати і Сестри богопосвяченого життя з Генеральним Асистентом о. Яцеком та Краківським Провінціалом о. Маряном на чолі!
Дорогі Батьки і Родино єпископа Едварда!
Улюблені вірні нашої Дієцезії та Гості!
„Благословенний, хто боїться Бога”
Так ми співали у приспіві респонсорійного псалма і з тими словами зупиняємося сьогодні у нашому соборі щоб бути свідками єпископського рукоположення, вибраного і призначеного для нашої Церкви, нового єпископа помічника, отця Едварда, котрий вписується в історію львівської архідієцезії, як п'ятий єпископ з францисканської родини.
Так склалося, що понад шістсот років тому троє перших митрополитів Львова було францисканцями, з бл. Яковом Стрепою на чолі, а в найсучаснішій історії служіння єпископа-помічника вершив о. Рафал Кєрніцкі. Францисканський дух, отже, не чужий у львівській митрополії, ба навіть можна сказати, що він залишив великий слід при основах творення та організації нашої архідієцезії. Тому ми з радістю приймаємо це призначення, що вписується в історію, сподіваюся, значним чином, також через факт його оголошення у соту річницю Фатімських Об'явлень, як знак і необхідність покаяння та примирення.
В одній зі своїх промов після отриманого призначення єпископ-номінат сказав: „Я ніколи про це не думав, навіть не мріяв, і зовсім не думав про єпископство, коли я відкрив моє покликання у віці 17-ти років. Це було дуже далеке від мене.”
Думаю, що дві тисячі років тому, коли Ісуса зупинився на березі Галилейського Озера і промовив до св. Петра, тоді в його житті теж далеким було покликання і те, що він стане Скелею Церкви.
Подібно мабуть було і в житті св. Павла, котрий як вчений фарисей, що ревно беріг віру та звичаї, коли вирушив до Дамаску не припускав, що з гонителя Христа, стане ревним апостолом Бога, який є любов'ю.
І св. Франциск Ассизький, котрий марив про те щоб бути кимсь великим і досягнути слави, також не припускав, що поміняє лицарські шати і благородство на вбогий габіт. Він і не думав, що багатство яке мав поміняє на вбогість, проповідуючи світові дорогу миру та добра.
Кожен з нас тут присутніх може сказати, що і я не сподівався того, що приготував Бог, щоб я несучи служіння спільноті Церкви, ділився покликанням, не лише як єпископ, священик, чернець але свідок Євангелія, що вірить в Христа.
Тому разом з псалмоспівцем можемо і ми, по відношенню до свого християнського життя,  сказати:
„Благословенний, хто боїться Бога,
заповіді Його дуже любі йому.”
Тому сьогоднішня урочистість є святом для всіх нас, котрі вибираючи Ісуса, знайшли радість у Його заповідях та Євангелії, віддаючи свою долю в Його руки і наші мрії перетворили на Його волю, наші думки на Його слова.
І це істинне покликання, яким обдарував нас Бог, щоб ми були знаком Благої Звістки про спасіння, хреста, що є нашою гордістю та істини і любові які є в Церкві.
Улюблені Брати і Сестри!
В кожен час Бог кличе людей щоб були знаком.
Так було, коли Ной будував ковчег щоб врятуватися від потопу.
Так було, коли Всемогутній промовив до Авраама і обіцяв йому що він стане батьком народів, що покладатимуть надію в Богові.
Так було, коли Мойсей очолив дорогу до свободи, за якою тужив Вибраний Народ.
Так було, коли Бог послав свого Єдинородного Сина, щоб довершити відкуплення людського роду.
Так було, коли у руїнах церкви св. Демяна під Ассизом св. Франциск стоячи перед хрестом, питав Ісуса: „Що мені робити” і у відповідь почув: „Франциску відбудуй мою Церкву”.
І так є сьогодні, коли він кличе сина цієї землі, щоб в часі війни та неспокою, поставити його пастирем, котрий несе мир і добро.
У своєму єпископському гербі ти розмістив францисканський хрест, щоб як святий Бідняк з Ассиза, відбудувати зруйновані відносини між людиною та Богом, щоб підняти тих, котрі впали і вийти на зустріч блукаючим.
Ти сказав також, що коли відвідував свого старшого брата, який раніше від тебе вибрав францисканську дорогу життя, то у францисканському монастирі побачив фотографію двох молодих францисканських мучеників з Перу, сьогодні вже блаженних Міхала і Збіґнєва. Тоді їхня смерть тебе дуже зворушила, торкнулася і промовила до тебе, допомагаючи вибрати для себе життя за Правилом св. Франциска, живучи за Євангелієм в убогості, чистості та послуху.
І може тому, у твоєму гербі є теж Пасхальний Агнець, щоб в Ньому ти омив свої шати і вибілив в Його крові, так як це вчинили Мученики з Перу, на могилах яких прості індійці з Паріакотто написали: „Сильні у вірі. Палаючі в любові. Посланці миру, аж до мучеництва”.
Ми не бажаємо тобі мучеництва, але очікуємо, що ти будеш укріплювати нас сильною вірою,  що палатимеш любов'ю і станеш посланцем миру.
Здається, що такої дороги очікує від тебе не лише Церква в Україні, але й Францисканський Орден, брати з якого приготували для тебе єпископський перстень з реліквіями Блаженних Мучеників з Перу.
Отче Єпископе Едварде!
Цей шлях ти бажаєш реалізувати опираючись на Святе Писання, яке теж є в твоєму гербі. А воно сьогодні говорить дуже чітко і конкретно, залишаючи пересторогу Ісуса: „Уважайте добре, щоб ви не чинили ваших добрих учинків перед людьми, які бачили б вас, а то не матимете нагороди в Отця вашого, що на небі. ” Будь, отже, автентичним в тому, що чинитимеш.
Далі Ісус говорив: „Отож, коли даєш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри по синагогах та вулицях, щоб їх хвалили люди. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.” Будь, отже, добрим, не тому щоб тебе хвалили, але щоб досягнути святості.
І далі говорив Ісус: „А коли молитеся, не будьте як ті лицеміри, що люблять навидноті молитися по синагогах та на перехрестях, щоб показатися людям. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.” Перебувай в молитві і проси Ісуса щоб з Ним ти міг вчинити великі речі.
І останнє повчання із сьогоднішнього Євангелія: Коли ж ви постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє обличчя, щоб було видно людям, мовляв, вони постять. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.” Будь, отже, у єпископському служінні покірний, тобто завжди правдивий, щоб подобатися Богові, а „Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі”.
Так сьогодні промовляє Бог і нехай те слово буде для тебе даром, яким ти обдаруєш спільноту Львівської Церкви.
Улюблені Брати і Сестри!
Важке завдання поставила Церква перед новим єпископом. Я вірю що в цьому завданні вона не залишає його самого. Тому прошу всіх, щоб ми супроводжували єпископа Едварда у звершенні того завдання. Господь Ісус сказав: „Носіть тягарі один одного”. І ті слова залишаються завданням для нас.
Це ми, повинні нашими молитвами підтримувати його служіння.
Це ми, повинні нашою приязню супроводжувати його у проповідуванні Слова Божого.
Це ми, повинні просити благословення для нього.
Це ми, повинні закликати до Прекрасної Зірки Міста Львова, Милостивої Владичиці, щоб вона захищала його і берегла від атак злого.
Він має право очікувати від нас такої підтримки, а ми маємо обов'язок давати йому таку підтримку.
Тому вже сьогодні, на початку твого єпископського служіння кричимо:
Нехай Господь поблагословить тебе, і нехай Він тебе стереже!
Нехай Господь засяє на тебе лицем Своїм, і нехай буде милостивий до тебе!
Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир!
            Єпископе Едварде! Нехай Господь благословить тебе і веде шляхами бл. Якова Стрепи і св. Йосифа Більчевського. Амінь.

Фото - Львівська архідієцезія

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
12:45 П'ятниця 0 69 День зосередження для семінаристів Вищої духовної семінарії Святого Духа у Городку на Хмельниччині Людина, якій Бог відкриває Себе і Свою волю в містичних явищах, не в змозі охопити, осягнути й виконати все це самотужки. Тим паче, що її дар – це надбання всієї Церкви, і саме Церква в особі своїх пастирів покликана оцінити цей дар і підтримати Божого обранця. Нерідко люди, що мають такий дар стикаються зі скептицизмом, заздрістю та глузуванням. Але Господь не залишає Своїх обранців без підтримки  Він посилає їм духовного наставника, сповідника, сподвижника, який часто всупереч сформованій думці світу мудро вслухається в Божий голос, що промовляє вустами містика, і ніжно, як Ісус, направляє його душу.
Новини з України 12:01 Четвер 0 185 Бог обрав нас, щоби ми були святими З 17 по 18 квітня у Вищій митрополичій семінарії у Брюховичах відбувся день зосередження в рамках перманентної формації священиків, які були висвячені у Львівській архідієцезії від 2007 до 2016 року.  У зустрічі взяло участь 17 священиків, з якими зустрівся Митрополит Львівський, архієпископ Мечислав Мокщицький.