Літургійні читання на 17 вересня, неділя

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ Сир 27, ЗО - 28, 7

Читання з Книги Сираха

Гнів та лють - речі мерзенні, вони - уділ грішної людини. Хто метаться, той від Господа помсти зазнає і за свої гріхи здасть докладний рахунок. Ближньому твоєму кривду прости, тож, по­просивши, й сам прощення гріхів одержиш. На людину людина плекає гнів - а сама вилікування в Господа шукає? До собі подібної людини не має милосердя - а сама за власні гріхи свої просить? Коли ж такий ось, тілесний, гнів плекає - хто ж гріхи його власні йому простить? Пам'ятай про кончину, перестань во­рогувати; про тління, про смерть - і залишайся при заповідях. Пам'ятай про заповіді, не гнівайся на ближнього; про союз Все­вишнього - і провину пробач. Слово Боже.

Респонсорійний Псалом  Пс 103, 1-2.3-4.9-Ю. 11-12

Бог милосердний і безмірно щедрий.

Благослови, душе моя, Господа *

і, все нутро моє, - Його святе Ім'я. 

Благослови, душе моя, Господа * 

і не забувай усі Його благодіяння.

Він прощає всі твої провини, *

оздоровляє всі твої хвороби.

Він визволяє твоє життя від могили, *

щедрістю і милосердям Він тебе вінчає.

Не завжди буде Він змагатися з нами, *

не вічним Його обурення буде. 

Він не вчинив нам згідно з нашими гріхами, * 

за нашими провинами не відплатив нам.

Бо як небо високо над землею, *

так звеличилася милість Його над тими, хто Його боїться.

Як віддалений схід від заходу, *

так Він віддалив від нас наші беззаконня.

ДРУГЕ ЧИТАННЯ Рим 14, 7-9

Читання з Послання святого апостола Павла до римлян. 

Брати! Ніхто з нас не живе сам для себе, і ніхто сам для себе не вмирає. Якщо живемо, - для Господа живемо; якщо вмираємо, -для Господа вмираємо. Отже, чи живемо, чи вмираємо, - ми є Господні! Адже Христос тому і помер, і ожив, щоби панувати і над мертвими, і над живими. Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ Йн 13, 34

Алілуя, алілуя, алілуя.

Нову заповідь даю вам,

щоб ви любили один одного, як Я полюбив вас.

ЄВАНГЕЛІЄ  Mт 18,21-35

Читання святого Євангелія від Матея

Того часу, підійшовши до Ісуса, Петро сказав: «Господи, якщо згрішить мій брат проти мене, чи маю йому прощати до семи разів?» Відповів йому Ісус: «Не кажу тобі до семи разів, але до сімдесяти разів по сім. Тож Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який хотів розрахуватися зі своїми слугами. Коли по­чав він розраховуватися, привели до нього одного, котрий був ви­нен десять тисяч талантів. А як той не мав чим віддати, пан наказав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати борг. Тоді слуга, упавши ниць, кланявся йому й благав: "Потерпи ще мені - й усе тобі віддам". І пан того слуги, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив. Коли вийшов той слуга, він зустрів іншого співслугу, який був винен йому сто динаріїв, схопив його, почав ду­шити, проказуючи: "Віддай те, що винен!" А той другий співслуга, упавши, благав його, кажучи: "Потерпи мені, я все тобі віддам". Він же не забажав і вкинув його до в'язниці, доки не віддасть борг. Побачивши, що сталося, інші співслуги дуже засмутилися, пішли й розповіли своєму панові про все, що трапилося. Тоді його пан по­кликав його та каже йому: "Лукавий слуго, весь той борг я тобі про­стив, бо ти вблагав мене. Хіба не слід і тобі було змилосердитися над своїм співслугою, як я змилосердився над тобою?" І його пан, розгнівавшись, передав його катам, доки не віддасть увесь борг. Так і Мій Отець Небесний чинитиме з вами, якщо не простите від вашого серця кожний братові своєму». Слово Господнє.