«​​Мені потрібно Тебе». Ніч чування в намірі покликань

У молитовному чуванні, яке організувала Комісія у справах богопосвяченого життя при Конференції єпископату України, цього року взяло участь понад 100 молодих людей. Це переважно молодь з Київсько-Житомирської дієцезії, також були учасники з Бібрки, Одеси, Ізмаїла, Браїлова, Хмільника, Городка.


Гаслом зустрічі для молоді стали слова з книги Товита «мені потрібно Тебе». Ми потребуємо Господа. Особливо ці слова набирають барвистого відтінку, коли молоді люди стають на дорогу розпізнавання життєвої місії, покликання. Кожен з нас (і не лише молодь) покликаний брати участь у «Христовій місії об’єднання розсіяного людства та примирення його з Богом» (з Послання Папи на 59-й Всесвітній день молитви про покликання). Світ потребує сердець які, запалені Божою іскрою та свідченням живої віри, будуватимуть людську родину у гармонійному різноманітті її елементів. У цьому допомагає розпізнання своєї життєвої дороги, Божої мрії, якою є кожне покликання.


На духовній дорозі та у процесі розпізнання покликання зокрема, чільне місце посідає духовний наставник або ж духовний керівник. Саме тема духовного керівництва (духовного супроводу) стала червоною ниткою, що переплітала ніч чування. Організаторами заходу цього року виступала Салезіанська Родина.


Протягом ночі учасникам товаришували ведучі Ангеліна та Дмитро з салезіанської молоді. Музичну оздобу приготував гурт «Rejoice» із Житомира.


Від імені господарів санктуарію учасників привітав його хранитель о. Віталій Козак OCD. Босий кармеліт підкреслив, що зовнішні обставини завжди будуть змінюватися, однак наші відносини з Богом, наш діалог з Ним, якщо плекатимемо його у щирості та довірі, будуть додавати нам наснаги та сили. «Заохочую вас, дорога молоде, цієї ночі відкрити серце на Господа. Поспілкуватись з Ним так щиро, як ще ніколи не говорили. Це великий крок. Господь хоче, щоби ви були щасливі. Знайдете Його і завжди матимете радість», - наголосив о. Віталій Козак OCD.

До учасників слово скерував також ординарій Київсько-Житомирської дієцезії єпископ Віталій Кривицький SDB. Єпископ, який є салезіанцем, не раз підкреслював, що зустрічі з молоддю для нього є ковтком свіжого повітря. «Я дуже радий тут бачити молоду Церкву. Радію, що ви подолали цей шлях у такий складний час. Сьогодні нас менше, ніж зазвичай, але я переконаний, що тут є ті, кому це зараз найбільше потрібно. Нехай це наше паломництво до Бердичева буде плідним вже сьогодні», - підкреслив єпископ Кривицький.

Отець Роман Лаба OSPPE підготував для молоді конференцію про духовне керівництво. Основою для конференції стали два біблійних образи: мандрівка учнів до Емаусу та зустріч апостола Филипа зі скопцем, про яку читаємо у Діяннях апостолів. На прикладі цих уривків бачимо завдання духовного отця: допомогти розпізнати Божу волю та виконати її, товаришувати на дорозі до духовного дозрівання та у входженні у таємницю Христа.

Крім того, паулін розповів про приклади деформації, які зустрічаються у духовному керівництві, перерахував поради з пошуку доброго духовного наставника та духовні твори, які допоможуть краще увійти в цю тематику.


«Містком» з п’ятниці на суботу стала Євхаристія, яку очолив єпископ Віталій Кривицький SDB. Він заохотив присутніх та тих, хто єднався у молитві за допомогою трансляції, переживати цю молитву у дусі відшкодування Богу за наші гріхи та Непорочному Серцю Марії за завдані зневаги. Після присвячення України та Росії Непорочному Серцю Марії все більш актуальним стає молебень перших субот місяця.

У проповіді єпископ Віталій підкреслив, що час війни змусив нас швидко подорослішати. За два місяці ми багато речей переоцінили, зрозуміли, сприйняли серйозніше. Це час складний, але водночас благословенний! Коментуючи уривок з Євангелія про «тверде слово» Ісуса та досвід учнів, проповідник підкреслив, що учні, хоч і не розуміли Христа, однак лишились з Ним.


Крім того, проповідник розповів про приклад життя 14-річного святого Домініка Савіо (його реліквії привезли на чування). Святий Йоан Боско був його духовним наставником та вказав на єдину можливу дорогу до щастя - це дорога до святості. Будь яка інша дорога, якщо вона не веде до святості, то є марною. Саме від свого духовного наставника Домінік отримав вказівки до святого життя: радість, ретельне виконання своїх обов’язків, допомога ближнім.


Одним із пунктів програми, що дозволив поділитися своїми думками та взаємно збагатитись через досвід віри братів і сестер у Христі була праця в групах під назвою «Час почути». Під час праці в групах, кожен охочий мав нагоду розповісти про своє сприйняття духовного наставника та його роль у духовному житті, досвід духовного розвитку завдяки парафіяльній спільноті, переживання часу війни та його впливу на віру.


Панельна дискусія, що стала наступним пунктом програми дала змогу почути думки священника-салезіанця о. Максима Рябухи SDB, сестри салезіанки Анни Заінчковської FMA, богопосвяченої діви з Київсько-Житомирської дієцезії Вікторії, салезіанки співпрацівниці Олени Пономаренко, диякона Антона Пантуса щодо місця духовного супроводу у питанні розпізнавання життєвої дороги та спеціального служіння.


Там де є салезіанці, там є свято та радість. Цієї ночі не обійшлося без інтеграційних танців, у яких всі залюбки брали участь.


Завершенням ночі чування стала молитва прославлення та молитва заступництва. Священників та сестер монахинь запросили перед вівтар і молодь, стаючи поруч із ними, у молитві дякувала Богу за дар їхнього покликання та просили про потрібні благодаті для подальшого служіння.


«Дякую Господу Богу за те, що дав змогу провести такій захід і оберігав нас усіх від лиха, дякую організаторам за організацію, дякую приймаючій стороні за теплий прийом, дякую учасникам за активну участь у всіх дійствах, які мали місце! Ви всі класні! Нехай Господь благословляє вас всіх і допомагає у всіх починаннях», - такими враженнями поділився учасник Михайло.


Мені потрібно Тебе! Такі слова лунають з наших сердець на адресу нашого Небесного Отця під час земної мандрівки. Також ці слова Бог скеровує до нас. Він потребує наших сердець та дару нашого життя!


Фото: Ліза Лісова