Основна причина поділів серед християн – це людська впертість і гріховність. Часто брак любові до ближнього, а не розбіжності щодо змісту Євангелія, ставав причиною поділу християн. Поділи серед християн свідчать про те, що Царство Боже ще далеко від свого сповнення!
Не в планахІсуса та Церкву не можна відокремлювати одне від одного: разом вони утворюють неподільне ціле. Так само, як Бог єдиний у Трійці, Церква також єдина в Ісусові (Гал 3, 28). Разом члени Церкви складають Тіло Христове, головою якого є Ісус (Кол 1, 18). Таким чином, ми всі об’єднані в «одному Господі, одній вірі, одному хрещенні, одному Богові і Отцеві усіх, Який над усіма, і через усіх, і в усіх [нас]» (Еф 4, 4-6). Ісус молився, щоби всі християни були одне в Богові (Йн 17, 20-23).
Суперечки
Тому дуже боляче бачити, що християни такі розділені. Усій Церкві завдано шкоди суперечками. Нині існує багато нових Церков і спільнот, що збираються окремо в ім’я Ісуса. Не таким був Божий задум. Та ще гірше, коли такий поділ використовують як привід до війни. Саме через любов Ісуса та задля досягнення тої єдності, якої Він бажав, Церква має продовжувати невпинно працювати над єдністю серед християн, шукаючи примирення і просячи прощення.
У цьому контексті Папа Франциск закликав нас бути «єдиними у наших відмінностях завжди: це шлях Ісуса. Єдність вища за конфлікт. Єдність – це благодать, про яку ми маємо просити Бога, адже Він може звільнити нас від спокуси поділів, від конфліктів, від егоїзму, від лихослівʼя... Ніколи не лихословте інших, ніколи! Так багато шкоди Церкві завдали поділи серед християн, упередження, вузькі інтереси… Ми маємо молитися разом як католики, а також з іншими християнами, – молитися, щоби Господь наділив нас даром єдності, єдності серед нас» (Аудієнція, 19 червня 2013 року).
Екуменізм
У своєму прагненні християнської єдності (екуменізму) ми залежимо від допомоги Святого Духа. Мета екуменізму не в тому, щоби змішати суперечливі вчення заради фіктивної єдності.
Хоча поділ християн часом є наслідком людської помилки, іноді він є результатом непорозуміння. Щоби подолати обидва ці чинники, слід докласти зусиль; самостійно ми не зможемо домогтися єдності.
І все ж прагнення єдності – це хороша річ (Йн 17, 21). Залишається єдина Церква Христова, й одного дня Ісус позбирає всю свою отару. До того часу ми ще не є цілковито однією Церквою, тож не можемо, наприклад, мати сопричастя у всіх таїнствах. Проте ми повинні невпинно молитися і працювати заради єдиної Церкви Христової.
Згідно з Символом віри, Церква – єдина, свята, вселенська й апостольська
Єдина, тому що Ісус заснував Церкву. Багатство різних талантів і способів життя християн збагачує Церкву. І все ж єдність Церкви залишається відправною точкою. Саме тому святий Павло сказав: «Бо як в одному тілі маємо багато членів, а всі члени виконують не однакові дії, так само, хоч і багато нас, але ми є одним тілом у Христі» (Рим 12, 4-5).
Свята, тому що сам Бог святий. На щастя, святість Церкви не залежить від святості віруючих, які є грішниками. Церква – дещо більше, ніж просто сукупність всіх віруючих, адже засновником і головою Церкви є Ісус. Церква свята не завдяки людським діям, а завдяки заслугам Христа, які він розділяє з нами своєю благодаттю.
Вселенська, або католицька, тому що Католицька Церква є довершеною в собі. Оскільки її заснував Ісус, Церква призначена для всіх людей з усіх країн і всіх часів. Ісус заснував Церкву, щоби привести всіх людей до Бога. Без неї це було би неможливо.
Апостольська, тому що Церква збудована на апостолах. Ісус покликав кожного з них особисто, щоби вони були Його свідками по всьому світі (Лк 6, 13-16; Мк 3, 16-19). Перед своєю смертю апостоли передали це завдання іншим чоловікам, які отримали титул єпископа. Посада папи також прийшла до нас від довгої низки наступників, що продовжували роботу апостола Петра, який отримав особливу відповідальність за Церкву від Ісуса.
Отець Мішель Ремері, Твіти з Богом
Зображення: ApCh