«Ідентичність Церкви полягає в тому, щоб євангелізувати», – наголошує Папа Франциск у Посланні на Всесвітній місійний день, що цього року відзначатиметься 23 жовтня 2022 року. Він підкреслює, що для виконання місії важлива присутність спільноти, і закликає християн прислухатися до Святого Духа, Який є головною дійовою особою місії.
Про це пише Vatican News.«Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі» (Діян 1, 8) – цими слова, записаними в Діяннях Апостолів, воскреслий Ісус звернувся до своїх учнів перед тим, як вознестися на Небо.
«Будете моїми свідками» – таку тему має послання Папи Франциска на Всесвітній місійний день, що відзначатиметься у неділю, 23 жовтня 2022 року. Це послання було опубліковане в урочистість Богоявлення Господнього в четвер, 6 січня 2022 року, у день відзначення 400-ї річниці заснування Конгрегації «Propaganda Fide», що сьогодні має назву Конгрегація євангелізації народів. Цього року відзначаються також інші річниці, пов’язані з діяльністю цього відомства: 200 років тому було засноване Товариство поширення віри, а 100 років тому ця структура, разом з іншими двома – Місіонерською організацією дітей та Товариством святого апостола Петра – отримали статус Папських Організацій. Пізніше такий статус отримала також Місіонерська спілка духовенства, і тепер ці чотири структури входять до складу Папських Місійних Оргінізацій, що підпорядковуються Конгрегації євангелізації народів.
У своєму посланні Святіший Отець пропонує роздуми над трьома висловами згаданого уривку з Діянь Апостолів: «будете моїми свідками», «аж до краю землі» та «приймете силу Святого Духа».
«Будете моїми свідками» – покликання всіх християн свідчити Христа
«Подібно до того, як Христос є першим посланцем, тобто місіонером Отця (пор. Йн 20, 21) і, як такий, є Його «вірним свідком» (пор. Одкр 1,5), так і кожен християнин покликаний бути місіонером і свідком Христа. А Церква, спільнота Христових учнів, не має іншої місії, як євангелізувати світ, свідчити Христа. Ідентичність Церкви полягає в тому, щоб євангелізувати», – пише Наступник святого Петра. Він пояснює, що форма множини, вжита у вислові «Будете моїми свідками», вказує на «спільнотно-церковний характер місіонерського покликання учнів». «Кожна охрещена людина покликана до місії в Церкві і за дорученням Церкви, тому місія здійснюється спільно, а не окремо, у сопричасті з церковною спільнотою, а не з власної ініціативи», – підкреслює Папа, додаючи, що Ісус не випадково посилав своїх учнів на місію по двоє, тому для виконання місії важлива присутність спільноти, навіть невеликої.
Сутність місії, як зазначається в посланні, полягає у тому, аби свідчити Христа, тобто Його життя, страждання, смерть і воскресіння заради любові до Отця і до людства. Христові місіонери не покликані свідчити про себе, чи демонструвати свою здатність переконувати інших, або управляти. Їхнє завдання – «доносити Христа словом і ділом, звіщаючи всім Добру Новину про Його спасіння».
Святіший Отець вказує на ще один важливий аспект місії, цитуючи святого Павла VI: «Сучасна людина воліє слухати свідків, аніж вчителів, і якщо слухає вчителів, то робить це тому, що вони є свідками» (Evangelii nuntiandi, 41). «Тому для передавання віри ключове значення має свідчення євангельського життя християн», – підкреслює Папа Франциск, зауважуючи, одночасно, що однакову важливість має також завдання звіщати особу Христа та Його послання.
«Аж до краю землі» – актуальність місії, спрямованої до всіх
Єпископ Риму зазначає, що Ісусові слова «аж до краю землі» вказують на всеохоплюючий характер місії Його учнів. В Діяннях Апостолів читаємо, що перші християни зазнавали переслідування в Єрусалимі, і таким чином, вони дійшли до Юдеї та Самарії, і «повсюди свідчили Христа» (пор. Дії 8,1.4). Також і сьогодні, як підкреслює Папа, внаслідок переслідувань, війн та насильства, багато християн змушені втікати зі своїх земель до інших країн, де свідчать свою віру. «Справді, ми дедалі більше спостерігаємо, – пише він, – що присутність вірних різних національностей збагачує обличчя парафій і вчиняє їх більш універсальними, більш католицькими. Тому душпастирство мігрантів – це місіонерська діяльність, якою не можна нехтувати, бо вона може допомогти також місцевим вірним заново відкрити радість християнської віри, яку вони отримали».
Слова «аж до краю землі», як пояснює Святіший Отець, повинні спонукати Христових учнів усіх часів виходити поза межі звичних для них місць, щоб нести свідчення про Нього. «Христова Церква, – підкреслює він, – була, є і завжди перебуватиме “в русі” до нових географічних, соціальних, екзистенційних обріїв, до “приграничних” місць і життєвих ситуації, щоб свідчити Христа та Його любов всім людям усіх народів, культур та суспільних станів».
«Приймете силу Святого Духа» – дозволити Святому Духові провадити нами
Наступник святого Петра пояснює, що доручаючи своїм учням місію бути Його свідками, воскреслий Ісус пообіцяв їм також благодать для виконання такого важливого завдання: «Приймете силу Святого Духа, що на вас зійде» (Дії 1, 8). Згідно з Діяннями Апостолів, саме після зішестя Святого Духа на апостолів вони вперше свідчили про Христа. «Ніхто не може сказати: “Ісус є Господом”, як лише під впливом Духа Святого» (1 Кор 12, 3), – посилаючись на ці слова апостола Павла, Папа зауважує, що «жоден християнин не зможе дати повне і справжнє свідчення про Господа Христа без натхнення та допомоги Святого Духа». Кожен учень-місіонер Христа, за його словами, покликаний усвідомити вирішальне значення діяння Святого Духа та постійно черпати від Нього силу й натхнення, бо «справжньою головною особою місії є Святий Дух», Який дає потрібне слово у слушний час і слушний спосіб.
Структури, відповідальні за місії
Папа Франциск пригадав про Конгрегацію євангелізації народів, засновану 400 років тому як Конгрегація «Propaganda Fide», зазначаючи, що вона відіграла вирішальну роль у тому, щоб євангелізаційна місія Церкви була незалежною від втручання світської влади для того, засновуючи місцеві Церкви в різних частинах світу. Вказуючи на вже згадані Папські Місійні Товариства, Святіший Отець підкреслив їхні великі історичні заслуги, висловлюючи сподівання, що місцеві Церкви знайдуть у них надійний «засіб для плекання місіонерського духу в Божому народі».
«Коли б то ввесь люд Господній зробився пророком!»
«Дорогі брати і сестри, – пише Святіший Отець, – я і надалі мрію про те, аби вся Церква була місійною, і про нову епоху місійної діяльності християнських спільнот». На завершення, посилаючись на слова пророка Мойсея «Коли б то ввесь люд Господній та й зробився пророком!» (Чис 11, 29), Папа підкреслює: «Коли б то всі ми в Церкві були тим, чим ми вже є через Хрищення: пророками, свідками, Господніми місіонерами! Силою Святого Духа й аж до краю землі. Маріє, Царице місій, молися за нас!».