Роздуми єпископа Миколи Лучка ОР на основі Євангелія IV неділі Адвенту. Як через нас Бог може благословляти інших? Як не згрішити, поки стоїш у черзі в магазині? Яку пастку ставить нам диявол? Який найкращий подарунок на Різдво?
Ось кілька думок з проповіді єпископа:
- Як зустрічаємо(сь)?Де щирість і добро – там Бог.
- Мир тобі! Коли вітаємося – чи це насправді щире «Добрий день»?
- В кожне слово, в кожен свій жест вносимо самих себе. Вносимо все те, що мене тепер наповнює.
- Конфлікти часто починаються з якогось слова. Наш негативний стан, наше незадоволення витягує з іншої людини негатив. І навпаки.
- Коли нам прикро, і коли ми негативні – нам у цей момент бракує Бога. Коли доходить до конфлікту, то і я, і протилежна сторона закриті на Бога.
- Як не потрапляти в гріх осуджування іншої людини: це винні – він (вона, вони).
- Якщо ви потрапили в пастку звинувачування – ви потрапили в неволю диявола. Бо диявол той, що звинувачує.
- Навчитися благословляти та визволитися від темряви, бути для інших благословенням. Якщо людина закрита, не приймає – віддались від цього місця і молись за цю людину.
- Щире привітання наповнене любов’ю і добротою. Воно приносить радість. Коли людина щира і бажає тобі добра – там завжди присутній Бог.
- Будь людиною благословення!
- Ісус - джерело миру. Найбільший подарунок, який ми можемо дати на Різдво – це Ісус в нашому серці. Це – любов, добро, терпеливість. Потурбуйтеся, щоб очистити ваше серце, піти до сповіді і прийняти Ісуса.