Катехеза на Veritas від о. Сергія Герзанича, парафіяльного адміністратора м. Рахів та смт. Ясіня Мукачівської дієцезії.
Інститут родини включає у себе й інститут подружжя.Канонічне право говорить, що подружній союз, посередництвом якого чоловік і жінка встановлюють між собою спільноту всього життя був піднятий Господом Христом в достоїнство Таїнства.
Подружжя - це інститут (структура), союз, укладений подружньою згодою.
Подружня згода робить цей союз нерозривним, нероздільним: двоє вирішують і до кінця свого життя бажають бути один із одним. І, напевно, проблема багатьох є у тому, що ця згода, яка укладається, береться чисто як момент укладення подружжя. Але ця згода є моментом на ціле життя – до кінця свого життя людина дає згоду бути з іншою людиною. Найважливіший аспект цього - благо (добро) подружжя на все життя.
Канонічне право виключає розривність або розірвання цієї згоди (союзу), укладеного на все життя. Єдине, що дозволяє канонічне право у певний момент - це сепарація (відділення двох, коли є неможливим спільне життя, коли подружжя є у важких обставинах, і коли зцілити його неможливо). Сепарація - це життя порізну, самотньо, не утворюючи нових стосунків з іншою особою.
У суспільному житті часто плутають питання розлучення і питання ануляції шлюбного зв’язку.
Ануляція – поняття, яке звучить, як визнання (проголошення) подружнього зв’язку, як такого, що не відбувся.
Коли на момент укладення шлюбу є певні перешкоди, і в судових процесах церква визнає, що такий шлюб був недійсним і не був сформованим.
Розлучення в Церкві є неможливим.
Ми говоримо про духовну печать Таїнства: двоє кладуть один на одному печать вірності, довіри, розвитку, зростання. І коли доходить до складних моментів, то не є можна сказати, що через кілька років ми розпізнали про неможливість подальшого життя.
Саме Таїнство має в собі зміст дороги спасіння один для одного.
Коли є розлучення цивільне, з часом люди входять у нові стосунки.
Церква добре розуміє важкість і болісність таких моментів, але єдиною її відповіддю є - розлучення є неможливим, якщо цей союз між чоловіком і жінкою був укладений законно і був підтверджений, наповнений. Церква каже: ви маєте робити все, щоб цей союз був наповнений і тривав.
В основі всього стоїть сутність Божого Письма і Божого об’явлення.
Подружній Союз – це момент, який укладається між двома: не священник укладає цей союз, але двоє, які своєю згодою кажуть бути до кінця життя разом, і зобов’язуються допомагати один одному витримати у вірності, у подружній нерозривності до смерті бути «для тебе життям, родиною, і підтримкою».
Коли є вкрай складні моменти, є можлива сепарація (роздільне проживання), але не є можливим розлучення.
Джерело: Veritas
Під Її покровом У добре знайомого нам образу Покрови Пресвятої Богородиці — Діви, під плащем якої знаходять захист козаки й ченці, багаті й бідні, старі й малі, — є пізньосередньовічний відповідник родом із Західної Європи: Mater Misericordiae, Мати Милосердя. Власне, це речення варто було би сформулювати навпаки, адже традиція покровських ікон, на яких Марія вкриває люд Божий Своїм плащем (на відміну від тих, на яких Вона з омофором у руках стоїть на небесах, понад вірними, зібраними внизу на землі), якраз і прийшла в Україну із Заходу.
Завтра можна споживати м’ясні страви
Вразливість великого Бога
