«Будьте свідками любові Христа до людей». Свячення дияконату та пресвітерату

Особливим цей день став для Павла Бичинського та Антона Пантуса – вони отримали свячення дияконату. Диякона Миколу Пантуса було висвячено на пресвітера.


В урочистості взяли участь єпископи Олександр Язловецький та Станіслав Широкорадюк, численні священики, богопосвячені особи, родичі та гості нововисвячених дияконів та пресвітера.


На початку Святої Меси, своє слово, до всіх присутніх, скерував ординарій Київсько-Житомирський, єпископ Віталій Кривицький:

«Коли у житті людини відбувається щось добре, вона завжди радіє з цього приводу. Коли, у суспільстві або у Церкві кількість добрих речей збільшується, це також є привід для радості, радості в Господі.


Так, сьогодні Церква збільшиться на одного пресвітера і двох дияконів – служителів Церкви. Ми зібрались разом, щоб розділити радість цілої Церкви, щоб святкувати закінчення певного етапу життя для наших кандидатів і початок нового етапу, більш цікавого й вимогливого. Просімо, щоб Господь Бог керував цим обрядом, всіма священними діями, які тут відбуватимуться», – підкреслив єпископ. Також, єпископ Віталій, в особливий спосіб, привітав родину Пантус, адже двоє із трьох кандидатів є рідними братами.


Коли було зачитане Євангеліє, кандидатів представили до свячень дияконату та пресвітерату. Ректор семінарії о. Руслан Михалків, від імені Церкви, засвідчив, що кандидати є гідні цього сану. У відповідь, єпископ-ординарій висловив згоду на уділення свячень. Після цього, єпископ Віталій, ще раз наголосив на великому служінні, до якого покликані диякони та пресвітери; заохотив кандидатів бути тими помазаниками, які йтимуть слідом за Господом, куди б Він їх не покликав; єднатися з Богом у любові, і нарешті, побажав, аби їхнє слово та життя було плідним. «Будьте свідками любові Христа до людей», – підсумував єпископ.


Після урочистого співу Літанії до всіх святих, єпископ прочитав Молитву Висвячення. Зодягнені у дияконські шати – стулу і далматику, диякони отримали книгу Євангелія, аби «вірили у те, що читатимуть; щоб навчали того, у що увірували і щоб наслідували те, чого навчатимуть». Відтепер нововисвячені диякони мають від Церкви владу звершення Хрещення, збереження і уділення Євхаристії, асистування під час укладення таїнства Подружжя і його благословення, уділення Віатика вмираючим, читання вірним Писання, навчання та напоумлюваня люду, головування в молебнях і молитвах вірних, уділяння сакраменталій, головування в обрядах прощання з померлим і похоронах.


Обряд продовжився Молитвою Висвячення на пресвітера. Після надягання стули та орнату, обряд супроводжували такі знаки: помазання рук, що означає особливу участь пресвітера у священстві Христа; вручення йому хліба і вина, що вказує на його функцію головування при звершенні Євхаристії, а також на обов’язок наслідування розп’ятого Христа.


Після знаку миру та привітання нововисвяченим дияконам та пресвітеру, розпочалась Євхаристійна Літургія.


Нововисвячені диякони Антон та Павло асистували целебрансу при вівтарі, згодом уділили Святе Причастя вірним та виголошували заклики. Натомість, отець Микола вперше співслужив із єпископами та іншими пресвітерами.


На завершення Святої Меси, нововисвячених дияконів та пресвітера, привітав єпископ Станіслав Широкорадюк: «Завжди пам’ятайте, про те, що ви обрали найкращу дорогу – бути близько Христа і проповідувати Його Слово. Єпископ також подякував батькам за виховання синів і заохотив їх і надалі за них молитися.


Після привітання єпископа, диякони Антон та Павло і неопресвітер отець Микола, також склали слова подяки усім, хто підтримував, молився і товаришував їм у розпізнанні покликання. Святкування продовжилось за святковим почастунком і привітаннями від рідних, друзів та усіх гостей.