Людмила (860–921) була донькою Славомира І, князя Псовського і Мельчанського.
Близько 875 року її видали заміж за Боривоя І, першого історичного чеського князя. Подружжя мало шестеро дітей; сини Спігнєв і Вратислав були князями після смерті батька, але доволі рано загинули.За деякими джерелами, Людмила й Боривой прийняли християнство завдяки місійній діяльності святого Мефодія. Свята допомагала чоловікові запроваджувати християнство на теренах Чехії, що викликало опір населення. Виховувала свого онука святого Вацлава, сина Вратислава і Драгомири, і докладала зусиль, аби плекати в ньому християнську віру. Після смерті чоловіка й синів захищала християнство від впливу своєї невістки Драгомири, язичниці, що зрештою призвело до конфлікту.
Хоча Людмила усунулася від політичних справ і оселилась у замку в Тетіні, її невістка боялася впливів святої, зокрема тому, що та допомагала Вацлаву триматися християнства. 921 року, за сприяння Драгомири, Людмилу задушили її власною хусткою. Молодий правитель Вацлав постановив перенести мощі бабусі в празьку базиліку святого Юрія. Культ Людмили швидко поширився, а 1143-1144 року її канонізували. Вшановують її в Західній і Східній Церкві.
Зображають святу в князівському вбранні, інколи під час мучеництва. Атрибути – хрест, хустина.
Покровителька Чехії, бабусь, матерів, удів, християнських учителів, новонавернених і тих, у кого проблеми зі свекрухою чи тещею.
Уклала Юлія Бойко