21 квітня – довільний спомин св. Ансельма Кентерберійського, єпископа і Вчителя Церкви

Так, у п’ятнадцятирічному віці, прагнув залишитись в стінах монастиря, вже як монах, але викликав незадоволення батька. Лише після смерті матері, коли стосунки з батьком зіпсувалися остаточно, йому вдалося виконати своє бажання – Ансельм пішов з дому і три роки поневірявся по Бургундії та Франції. Цей період був для Ансельма часом духовного зубожіння. Зацікавившись наукою, затримався на деякий час в Авранші, де почав вивчати вільні мистецтва. А у 1059 році захоплений мудрістю й побожністю бл. Ланфранка, який згодом став його наставником, Ансельм осів в бенедиктинському монастирі в Ле-Бек (нині Ле-Бек-Еллуен).

Вже через рік, у 1060 році, склав чернечі обіти і прийняв рукоположення. Ще з дитинства, сповнений монастирського духу, Ансельм швидко здобув повагу та шанобливе ставлення серед братів, і у 1063 році був вибраний наставником. У вихованні монахів керувався лагідністю та покорою, для їх напоумлення – використовував метод пояснення, був непохитний у виконанні статуту. У 1079 році був вибраний абатом монастиря, одночасно із цим, займався реформою та розвитком монастиря в Кентербері.

У 1093 році був висвячений на архієпископа Кентербері. Будучи єпископом, підтримував незалежність Церкви від світської влади. Так, через ці свої переконання часто конфліктував з правителями, і навіть декілька років був у вигнанні. Багатьох надихав своєю мудрістю до святого життя, був радником та наставником знаті.

В історію св. Ансельм ввійшов завдяки небагатьом, але змістовним своїм працям. Відомий, як отець схоластики та філософ Христа. У своїх роздумах спирався на авторитет св. Августина та св. Боеція. Ансельм Кентерберійський вдало поєднував дар розуму з вірою. Тобто він розумів віру, як передумову раціонального знання: «Не намагаюся зрозуміти, щоб увірувати, але вірую, щоб зрозуміти». Поєднання віри та розуму, його доказ буття Бога не посилаючись на авторитет Святого Письма – турбували багатьох філософів та теологів. Найвідомішими працями св. Ансельма є: Монологіон, Прослогіон, Граматика діалогу, Справа диявола та ін.

Канонізований у 1690 році, а у 1720 – був проголошений Вчителем Церкви.

Зображується в єпископських шатах. Атрибути: пасторал, книга, перо, заєць.

Уклала Юлія Бойко

Зображення: Stift Ossiach