Назарет - тут Слово стало Тілом

Все почалося тут, у Назареті. Тут починається історія спасіння та наше паломництво слідами Господа Ісуса та Його Матері. Саме тут жила молода дівчина, Міріам, довгоочікувана і бажана дитина Йоакима та Анни, яку Бог вибрав і підготував перед віками на Матір Свого Сина.
Санктуарій Благовіщення в Назареті існує з часів Христа. Археологічні знахідки в цьому місці чітко свідчать про те, що вже родичі та нащадки родини Марії у перші століття християнства перетворили її місце проживання на місце культу. У V столітті християни, які того часу прибули з різних куточків світу, збудували тут святиню у візантійському стилі - відразу після Ефеського собору в 431 р. Вони при цьому ретельно зберегли всі елементи, які були шановані раніше. Створену в той час споруду описують тодішні паломники: у 570 р. анонімний паломник з П’яченци, а потім у 670 р. Аркульф пише про храм, збудований над домом Пресвятої Богородиці та над будинком Святого Сімейства. У ХІ столітті князь Галілейський Танкред відновив зруйнований часом храм у романському стилі. У новій святині з північної нави сходилося до невеличкої печери, в якій вшановували спомин Благовіщення Пресвятій Богородиці та помешкання Святого Сімейства.У 1263 році Бейбарс І на чолі арабських військ захопив Назарет і повністю знищив храм Благовіщення. Раніше хрестоносці перевезли до Європи т. зв. «Священне каміння» тобто три стіни будинку, які були добудовані до печери Благовіщення. Зараз це будинок у Лоретто в Італії. На щастя, грота Благовіщення збереглася в руїнах храму, який надалі відвідували місцеві християни та паломники. Лише у 1620 р. францисканець о. Тома з Наварри, гвардіан з гори Сіон в Єрусалимі, отримав дозвіл еміра Фахр-ад-Діна опікуватись цінними реліквіями. Група францисканців одразу оселилася в Назареті, щоб охороняти та стерегти святу гроту. Лише в 1730 році їм було дозволено збудувати храм на честь Благовіщення. У 1871 році цю святиню було розширено. Невелика будівля, позбавлена стилю, була недостойна такої важливої події.Нинішня, п'ята по черзі, дворівнева святиня була побудована у 1955-69 роках. У центрі нижнього рівня базиліки - апсида візантійської церкви V ст, побудованої навколо грота Благовіщення. За нею, інтегровані у північну стіну базиліки, - залишки апсиди храму хрестоносців з XII століття.
Під вівтарем гроти Благовіщення розміщена мармурова зірка, а на вівтарі напис:
Сходи, розташовані прямо біля головного входу нижнього храму, ведуть до верхньої частини, де відбуваються богослужіння. Кам’яні стіни базиліки прикрашені багатою колекцією мозаїк із різними зображеннями Марії з Дитям - подарунки християнських церков з усього світу. Ці мозаїки також зустрічаються на подвір’ї монастиря, що оточує базиліку. Серед них також можна знайти зображення Матері Божої Зарваницької в України.
Головний вівтар базиліки прикрашає чудова мозаїка, що представляє образ Церкви як спільноти, про що свідчить написаний латиною вислів з CREDO - UNAM SANCTAM CATHOLICAM APOSTOLICAM ECCLESIAM - вірую в Єдину Святу, Вселенську та Апостольську Церкву.Під дверима з північної сторони, якими виходиться з базиліки на подвір’я, археологи виявили залишки давнього Назарету. Нинішня базиліка Благовіщення височіє над містом. Це найбільша християнська святиня у всій Святій Землі. Її характерний купол у формі перевернутої чаши лілії видно здалека.У 1964 році базиліку, ще незакінчену, відвідав святий Папа Павло VI, який тоді ж у Єрусалимі зустрівся з Константинопольським патріархом Афінагором І (з яким він особисто приятелював). Плодом цієї зустрічі було зняття анафем у 1965 році, які були накладені після Великої Східної схизми в 1054 році.

У 2000 році, під час Великого Ювілею, до Назарету прибув святий Йоан Павло ІІ, саме 25 березня в урочистість Благовіщення Господнього, а 14 травня 2009 року відвідав це місце Папа Бенедикт XVI.Кінець І частини

о. дк. др. Яцек Ян Павловіч