Навіщо ходити до Церкви, якщо я вірю в Бога в душі?

Така формальна віра близька до забобонів. Мовляв, я відвідую церкву, адже кажуть, що допомагає, от може і мені допоможе, так про всяк випадок… Тут людина і не хоче змінюватися, усвідомлювати свою гріховність і каятися у вчинених гріхах… При формальному підході до віри душа людини фактично залишається замкнутою. Людина бажає отримати нагороду за те, що просто виконала якісь дії – обряди. Ось я прийшов до тебе до церкви – чекаю за це, Боже, нагороди! Але Богу потрібно наше серце і віра, а не формальні відвідування богослужінь. Псалмоспівець Давид зі сторінок Біблії говорить:

Жертви Богові – дух сокрушенний: серцем сокрушенним і смиренним ти, Боже, не нехтуєш. (Пс. 50:19)

Тому коли йде мова про відвідини церкви, потрібно зрозуміти, що йдеться про повноцінну участь у спільноті. Згадаймо що таке церква – це зібрання віруючих. У Біблії описано те, що відбувалося на перших християнських зборах, тобто в християнських церквах в апостольський час:

1. Вивчення Слова Божого

Все Писання – надхненне Богом і корисне, щоб навчати, докоряти, направляти, виховувати у справедливості, щоб Божий чоловік був досконалий, до всякого доброго діла готовий. 2 Тим. 3, 16

2. Прослава Бога піснями, гімнами, молитвами

Через нього принесім завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я. Євр. 13, 15

3. Спілкування одне з одним, а також допомога при потребі

Добродійства та взаємної допомоги не забувайте: такі бо жертви Богові приємні. Євр. 13, 16

4. Євхаристія

І, взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив: “Це – моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин.” Так само чашу по вечері, кажучи: “Ця чаша – це Новий Завіт у моїй крові, що за вас проливається. Лк. 19-20

Джерело: Дивенсвіт