Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Індикатор набожності - язик?
13:16 Четвер 0 208
10-09-2020, 13:16

Індикатор набожності - язик?

Ми переконалися, що існує прямий зв’язок між серцем і язиком, виражений у словах Ісуса в Євангелії від Матея (12,34): «Адже чим переповнене серце, те промовляють уста». Коли серце переповнене, його вміст переливається через вуста, і те, що з них сходить, свідчить про реальний стан серця.
Старий Заповіт містить пророчий опис Христа і Його Нареченої. Перше свідчення про моральну і духовну красу та про Божу благодать на Месії-Христі та Його Нареченій-Церкві, перша риса благодаті Божої – це їхні вуста та їхній язик.

Тепер давайте подивимося, що Біблія говорить про сам язик. Послання Якова велику увагу приділяє цій темі. Але спочатку поміркуймо над далекоглядними зауваженнями, що їх робить Яків стосовно того «благочестя», яке приймає Господь, і того, що є для Нього неприйнятним. У Посланні Якова (1,26) так говориться про благочестя, якого Господь не приймає: «Коли хто думає, що він [між вами] побожний, але не приборкує свого язика, той лише обманює своє серце: його побожність – примарна».

Не має значення, наскільки благочестивими ми претендуємо бути. Ми можемо регулярно відвідувати богослужіння, з почуттям співати гімни, брати активну участь у житті церкви й робити усе інше, чого очікують від віруючих людей. Це все добре саме по собі. Ми можемо робити все це, але якщо не тримаємо свого язика під контролем, наше благочестя порожнє й неприйнятне для Бога. Нехай Його благодать дарує всім людям, які претендують на істинне благочестя, одного разу опинитися віч-на-віч із цією істиною.

З іншого боку, Яків говорить про вид благочестя, прийнятного для Бога. Воно так само відрізняється від звичного способу життя церковних парафіян. У Посланні Якова (1,27) зазначено: «Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем – це від­ві­­ду­ва­­ти сиріт і вдів у їхньому горі, збері­гати себе чистим від світу».

Першою умовою чистого благочестя є не відвідання церкви й навіть не читання Біблії, а увага й практична любов до тих, хто її потребує, в першу чергу – до сиріт і вдів.

Дозвольте дати вам пораду: якщо бажаєте визначити, якого роду ваше благочестя, подивіться в дзеркало Слова Божого, що показує це в Посланні Якова (1,26-27). Якщо ваш язик не знає вузди, то благочестя ваше порожнє. Якщо ви бажаєте мати благочестя, прийнятне для Бога, воно, у першу чергу, проявляється в любові до тих, хто цього потребує, – до сиріт і вдів.

Знову згадаймо приклад із лікарем, якому пацієнти повідомляли про своє самопочуття. В дійсності його не надто цікавила їхня оцінка власного стану. Вислухавши їх, наступне, що він просив їх зробити, – показати свого язика.

Саме про це говорить Яків у наведених вище віршах. Якщо ви бажаєте справити враження на Бога власним благочестям, перше, що Він скаже: «Покажіть-но мені свого язика». Він судитиме, чи прийнятне ваше благочестя, за оцінкою вашого язика.

Розгляньмо декілька уривків із Послання Якова, що ілюструють роль язика в нашому житті. Почнемо з Послання Якова (3,2-8): «Адже всі ми багато грішимо. Коли ж хто не грішить словом, – то до­с­ко­­налий чоловік, здатний прибор­кати й усе тіло».

Яків говорить, що коли ви здатні контролювати свого язика, то можете контролювати й усе життя. Ви – досконала людина, якщо здатні контролювати свого язика. Далі він переходить до порівняння з життєвими прикладами: «Ось і коням вкладаємо вуздеч­ку в рот, щоб нам корилися, і ке­руємо всім їхнім тілом. Ось і кораблі, хоч які великі та гна­ні бурхливими вітрами, але ке­ру­­ються малим стерном, куди [ли­ше] хоче стерновий. Так само і язик: хоч і малий орган, а дуже хвалиться. Ось який не­ве­ликий вогонь, а спалює такий ве­ликий ліс! І язик – це вогонь, світ не­прав­ди. Язик [так] поставлений між на­шими органами, що опоганює все ті­­ло і підпалює круг життя, а його са­­мого запалює геєна. Адже всякий рід звірів і птахів, пла­зунів і риб приборкується, – вони освоєні людською природою. А язика ніхто з людей не може приборкати; він – зло невгамовне, повний смертоносної отрути».

Яків розкриває унікальне значення і вплив язика на хід розвитку нашого життя. В першому прикладі він говорить: «Якщо нам вдасться вкласти вуздечку коневі в рота, тоді ми зможемо повністю контролювати цю сильну тварину й керувати нею».

Кінь у Біблії, як правило, уособлює фізичну силу. Цим самим Яків говорить, що яким би сильним не був кінь, ми зможемо повністю ним керувати, якщо нам вдасться контролювати його рот за допомогою вуздечки. Сила коня повністю підкорена завдяки контролю над його ротом. Це так само вірно й щодо нас. Той, хто контролює наші вуста, керує всім нашим життям.

В наступному, ще більш наочному прикладі язик порівнюється із корабельним кермом. Конструкція корабля може бути надзвичайно складною й велетенською, його можуть носити сильні вітри й могутні хвилі. При цьому в корабля є всього один, причому порівняно невеликий елемент, котрий, одначе, визначає його курс – це його кермо. Завдяки йому весь корабель пливе в тому чи іншому напрямку. Якщо кермо застосовувати правильно, корабель благополучно дістанеться гавані. Якщо використовувати його невірно, то судно, рано чи пізно, зазнає аварії.

Яків говорить, що це вірно і для нашого життя. Язик – це кермо. Він визначає курс нашого життя. Якщо язик в якості керма використовується вірно, ми благополучно дістанемося пункту нашого призначення. Якщо ж язик використовувати невірно, наш корабель зазнає серйозної аварії.

Яків також наводить як приклад маленьку іскру, що може стати причиною займання і спалення цілого лісу. У Сполучених Штатах щороку лісові пожежі завдають збитків на мільярди доларів. Зазвичай вони розпочинаються саме так, як говорить Яків, – з маленької іскри. Міністерство лісового господарства США виготовило доволі красномовний плакат, на якому написано: «Ти один здатний як запалити, так і попередити велику лісову пожежу».

Це є справедливим і в духовній сфері. Один язик здатний висікти ту іскру, що знищить дещо надзвичайно цінне й значиме, спричинивши величезні збитки. Деяких церков і цілих християнських груп сьогодні вже немає тільки тому, що чийсь язик породив іскру того вогню, котрий спалив усе без вороття.

В останньому прикладі Яків порівнює язик із джерелом смертельної отрути. Він говорить, що язик подібний до отруйної речовини, здатної отруїти нас, розповсюджуючи свій вплив на всі сфери нашого життя.

Ще раз згадаємо ці приклади: вуздечка для коня, кермо для корабля, іскра для лісової пожежі й отрута для отруєння джерела нашого життя. Суть усіх цих прикладів одна й та ж: язик – це дещо саме по собі невелике, але здатне впливати на все наше життя й завдати величезної й непоправної шкоди.

Далі Яків говорить про мінливість релігійних людей. Послання Якова (3, 9-12): «Ним благословляємо Господа й Отця і ним проклинаємо людей, які створені за Божою подобою. З тих самих уст виходить бла­гословення і прокляття. Не го­дить­ся, брати мої, щоб так воно було! Хіба з одного джерела вихо­дить вода солодка й гірка? Чи може, брати мої, смоків­ни­ця родити оливки, а виноградна лоза – смокви? І солончак не може да­вати солодкої води».

Яків говорить те ж, що й Господь Ісус. Якщо дерево добре, то й плоди на ньому мають бути добрими. Якщо у вашому серці – смоківниця, то ваші уста родитимуть смокви. Але якщо у вашому серці – оцет, вам не отримати смокв із ваших вуст. Те, що виходить із ваших вуст, свідчить про вміст вашого серця.

Це, за словами Якова, подібне до джерела. Якщо вода, що витікає з ваших уст, свіжа, то й джерело у вашому серці чисте. Проте, якщо з ваших уст виходить солона й каламутна вода, то й джерело у вашому серці непрозоре й солоне. Таким чином, те, що виходить із ваших уст, беззаперечно свідчить про справжній стан вашого серця.

Дерек Прінс, Чи потребує ваш язик зцілення?

Джерело: ДивенСвіт


Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий