Попередні заклики, над якими ми роздумували, виявляли нам прикмети ічесноти Серця Ісуса: любов, доброту, справедливість, повноту Його слави чи повноту мудрості і знання. Цей заклик нагадує, де їх початок і звідки вони беруть свій блиск. Випливають вони з того, що у Божому серці є повнота Божественності.
У всьому Святому Письмі є багато місць, віднесень, що безпосередньо вказують на те, що Ісус Христос є Істинним Богом. Підтвердження цієї істини знаходимо насамперед у Новому Завіті, де сам Бог об᾿являє таємницю Трійці та Її спасительний намір. Ця правда стосується не лише безпосереднього вислову «Божий Син», вжитого щодо особи Ісуса, але також багатьох інших біблійних свідчень, повязаних, наприклад, з правдою, що Бог воскресив Його з мертвих або що Він сидить по правиці Отця.В Ісусі Христа мешкає повнота Божественності. Це виразно стверджує св. Павло у Посланні до колосян, пишучи: “У Ньому перебуває вся Повнота: Божественність, у спосіб тіла” (пор. Кол 2,9). Бо Він “співістотний Отцю, Бог з Бога, Світло від Світла! Нарожений, не створений. Предвічне Слово. Один у Божественності з Отцем і Святим Духом”. У Пресвятому Серці Ісуса мешкає Бог Отець і Святий Дух, тобто уся повнота Божественності.
У Євангеліях знаходимо багато слів та подій, що виразно вказують нам на Божественність Ісуса. Взяти хоча б пролог Йоанового Євангелія, де говориться про Єдинородне Слово, Яке отримує від Отця повноту благодаті й істини та славу. Св. Йоан не раз пригадує Ісусові слова “Я є” – окреслення, що є власним іменем Найвищого, Бога Яхве, тим самим чинячи Ісуса рівним Богу: “Якщо не повірите, що Я є, помрете у своїх гріхах (…) Коли буде вивищений Син Чоловічий , тоді пізнаєте, що Я є і що я нічого від себе не чиню, але , що я говорю те, чого Отець Мене навчив” (пор. Йо 8,24.28). Істинно, істинно кажу вам: До того як Авраам стався, Я є” (пор. Йо 8,58).
Також діла Ісуса - воскресіння померлих, численні зцілення, вигнання злих духів,відпущення гріхів, чудесне розмноження хліба, влада над природними стихіями, зрештою, сам факт воскресіння є найкращими доказами того, що у Ньому дійсно мешкає повнота Божественності. Сам Ісус у розмовою з Филипом запевнює своїх учнів: “Вірте Мені, що Я є в Отці, а Отець в Мені. Якщо ні – вірте принаймні з огляду на самі вчинки” (пор. Йо 14, 11).
Торкаємось найглибшої таємниці, повязаної з особою Христа. Йдеться про таємницю поєднання Бога з людиною в одній Особі Божого Сина. Дві реальності: Божественна і людська зустрілися і нерозривно у Ньому з'єдналися. Людськість Ісуса цілком сповнилась Божественністю. Христос, як Божий Син, вказує нам, Ким є Бог і яким є Бог. Завдяки Христу ми можемо висловити неосяжні таємниці Божі людською мовою.
Все вищескакзане швидко знайшло своє віддзеркалення у ранній Традиції Церкви і увійшло до Символу віри (Credo), знаходячи своє місце у ранньохристиянській літургії, де знаходимо такі христологічні заклики: Ісус є Господом; прийди, Господи Ісусе! Переконання про Боже синівство Ісуса своєю мученицькою смертю підтвердили не лише апостоли, а також багато інших учнів Христа.
Споглядаючи цю таємницю нашої віри, з довірою вдивляймося в Єдинородного Божого Сина, в якому перебуває вся повнота Божественності і на якого покладаємо всю надію. Він є нашим Посередником перед Отцем; завдяки Ньому ми можемо зі спокоєм очікувати дня, коли будемо в змозі взяти участь у Його славі у вічності.
Зображення: Opus Dei