11 серпня – обов’язковий спомин святої Клари Ассізької, покровительки телебачення

Вихована у великій побожності, Клара рано відчула покликання до чернечого життя. Проте її соціальний статус передбачав одруження, і, щоб уникнути цієї долі, 1212 року дівчина втекла з дому до церкви Божої Матері Ангельської, де на руки святого Франциска склала обіти вбогості, чистоти та послуху й отримала чернечий одяг. Деякий час перебувала в бенедиктинок, а коли було збудовано монастир біля церкви святого Даміана, оселилася там разом із рідною сестрою й іншими сподвижницями.

Аскезою й постійним покутуванням «убогі дами святого Даміана» допомагали братам меншим проголошувати Христа. 1215 року Франциск уклав для них перший устав і призначив абатисою Клару, яка керувала спільнотою з великою любов’ю й розважливістю. Її милосердя зробило вбогий монастир притулком бідних і нужденних, тут відбувалися чудеса помноження хліба й олії.

Після смерті святого Франциска Клара, попри слабке здоров’я, піклувалася про весь орден, захищала устав від спроб його «пом’якшити», а перед смертю склала власний – за зразком уставу братів менших. 11 серпня 1253 року вона відійшла в дім Отця. Канонізована 1255 року.

Незадовго до смерті, прикута хворобою до ліжка, Клара не змогла піти на hіздвяну Месу. Згодом вона розповідала, як «тілесними й духовними вухами чула всі співи й музику, які там звучали» і навіть прийняла Святе Причастя. Через таку «дистанційну» участь у Літургії 1958 року Пій ХІІ проголосив її покровителькою телебачення. Також вона заступниця ювелірів, прачок, вишивальниць; захисниця від хвороб очей.

Зображають святу в темному чернечому одязі, найчастіше з Пресвятими Дарами (за легендою, Клара зупинила напад турків на Ассізі 1240 року, вийшовши з монстранцією). Інші її атрибути – біла лілія, хрест, Євангеліє.